Хрещатик

Кінець 19 століття. Вид на Хрещатик з Бессарабської площі. Праворуч — двоповерховий готель В. І. Беретті.
Початок 1980х років. Правий нижній кут - будинок Бессарабського ринку
1998 рік

Центральна магістраль і діловий центр міста столиці України. Простягається від Європейської площі до Бессарабської площі. Проходить через Старокиївський та Печерський райони міста. Забудова Хрещатика почалася з кінця 18 ст. За часів Київської Русі ця місцевість являла собою вкриту лісом долину, якою протікав струмок. У давні часи вона була місцем полювання, де кияни розвішували і перевішували сітки для вилову дикого звіру (звідси й найдавніша назва — Перевісіще). Пізніше вона називалась Хрещатою долиною (її перетинали, перехрещували яри). В документах 16 — 17 століть ця місцевість відома за назвою Євсейкової долини; в документах 18 століття — під назвою Піски.

З озера в районі теперішньго Майдану Незалежності витікав струмок, який в районі вулиці Басейної зливався з Кловом. Вздовж струмка долиною пролягав шлях на Васильків. До 1806 р. забудову було доведено приблизно до теперішньої вулиці Прорізної. В районі Майдану Незалежності проходили вали, що оточували місто. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама. Від неї через долину йшов Іванівський шлях із старого міста на Печерськ. На початку 18 ст. через Х. було прокладено шлях з Подолу на Печерськ (теперішні Володимирський узвіз і вулиця Михайла Грушевського). Перші житлові дерев`яні будинки з`явилися на Хрещатику 1797 р. (в районі між Європейською площею і Майданом Незалежності). У 1803 р. на початку вулиці (на розі Хрещатика і Трьохсвятительської вулиці) збудовано перший в Києві міський театр (архітектор А. І. Меленський; за тих часів Хрещатик називали Театральною вулицею), цю дерев`яну споруду 1851 р. знесено, замість неї збудовано за проектом архітектора О. В. Беретті триповерховий готель "Європейський". У 18341869 почала вживатися і назва Хрещатик. Постанову про офіційне затвердження назви прийнято 1869.

Першим кам`яним будинком на Хрещатику було обійстя Головінського, до 1849 року у ньому розташовувалась губернська поштова контора з відділенням для діліжансів. У 19781982 роках на його місті збудувано нове пріміщення музею В. І. Леніна. Зараз це Український дім, у ньому проводяться різноманітні виставки, концерти, конференції тощо. Забудова й формування Хрещатика як вулиці почалися з 30 — 40-х років 19 століття. У 70 — 80-х роки 19 століття на Хрещатику зводяться в основному триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків тощо. Хрещатик фактично стає головною вулицею міста. Його було продовжено до Бессарабської площі (загальна довжина сягнула 1,2 км).

На розі Хрещатику і Бессарабської площі в середині 19 століття стояв двоповерховий готель, що належав архітектору В. І. Беретті. В ньому 1846 р. зупинявся Т. Г. Шевченко. На протилежному боці Хрещатика в будинку Сухоставських мешкав історік М. І. Костомаров, у якого бував Шевченко та інші члени Кирило-Мефодіївського братства — М. І. Гулак, О. В. Маркович, В. М. Білозерський, Д. П. Пильчиков. У 1876 році на Хрещатику споруджено будинок Міської думи (на його місті тепер сквер з водограями на Майдані Незалежності). У 1890 році по Хрещатику прокладено перший маршрут конки; 1892 року перший в Росії, другий в Європі електричний трамвай зв`язав Хрещатик з Подолом. У 1894 році біля Міської думи збудовано велику електростанцію. У 1904 році бруківку замінено гранітними кубиками. На початку 20 століття Хрещатик — значний торговий центр міста, з адміністративними і житловими будинками, готелями, в архітектурі яких переважала еклектика і модерн. Він починався закладеним ще у 19 столітті декоративним садом — Володимирською гіркою....

19231937 мав назву вулиця Воровського. 1936 року Хрещатик заасфальтовано, трамвайну лінію замінено тролейбусом.

У вересні 1941 року переважну більшість будинків на Xрещатику і прилеглих до нього вулицях було висаджено в повітря радянськими радіокерованими мінами (радянська пропаґанда руйнування Xрещатика приписує німцям). Забудова кінця 19 — початку 20 столітть збереглася між вулицею Б. Хмельницького і бульваром Т. Шевченка, Майданом Незалежності і Трьохсвятительською вулицею.

У процесі повоєнної відбудови вулицю було значно розширено (до 75-100 метрів) і переплановано. Хрещатик був озеленений рядами каштанів.

На Xрещатику розміщені: Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація, головний поштамт, Міністерство аграрної політики, Державний комітет з телебачення та радіомовлення, Центральний універмаг.

Прилучаються: Володимирський узвіз — вулиці ГрушевськогоТрьохсвятительськаІнститутськаМайдан Незалежності — вулиці Городецького АрхітектораПрорізнаЛютеранська і Б. Хмельницького.

  Станції метрополітену:  Майдан Незалежності, Театральна, Хрещатик.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва