Троїцька Надбрамна церква

Західний фасад церкви — вхід до монастиря. Праворуч — Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври.
План церкви. 1. Мурування ХІІ ст., 2. Мурування XVIII ст.

Церкву було збудовано у 11061108 роках в системі укріплень Києво-Печерського монастиря над головним входом до монастиря на кошти князя-ченця Миколи Святоші - Чернігівського князя Святослава (Святослава-Панкратія), сина чернігівського князя Давида Святославича (Сяятоша - скорочення від імені СВятослав - так його звали рідні).

Сама церква знаходиться на другому поверсі над брамою. За будовою вона подібна до Благовіщенської церкви Золотих Воріт. У плані споруда являє собой майже квадрат - 11,5х11,0 м. Чотири масивні стовпи розділяють інтер’єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку (апсиди можна побачити тільки з середини — зовнішні стіни рівні), на стіни і стовпи спирається склеплення і барабан куполу. Декілька вузьких вікон, що прорізають стіни, та загальний візуальний ефект руху вгору, створюють відчуття піднесеної легкості. Конструкція церкви несе відбиток типового будівництва церков 11 — 12 сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Проте існує і відмінність - в цього храму ніколи не було хорів.

Троїцька церква не була зруйнована ні під час землетрусу 1230 року, ні під час татаро-монгольського погрому 1240 року, коли всі інші храми перетворилися на руїни.

Наприкінці XVII сторіччя і протягом XVIII церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола, змінилося внутрішнє вбрання та з’явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було витіснено бароковою “грайливістю”.

У 1725 році для церкви було зроблене велике шістнадцятисвічкове паникадило. В 17301740х роках група художників з Художньої Іконописної школи Монастиря розписали церкву іконами (темпера та масло). Теми для всіх фресок були взяті з Біблії, але на декор, орнаменти та кольорове вирішення значною мірою вплинули традиції українського фольклорного мистецтва. Імена художників довгий час лишалися невідомими і були визначені нещодавно завдяки дослідженням в архівах.

В інтер`єрі цуркви є ще один не звичний для православних храмів елемент - вздовж західної та південної стін, а також у притворі стоять порізблені крісла. Причина їх появи в тому, що після барокової реконструкції церква була передана до відання Миколаївського лікарняного монастиря, і тут службу слухали літні ченці та старі самітні козаки, що доживали свій вік при монастиреві, а от простих прочан сюди не пускали. Мабуть це і сприяло добрій збереженості інтер`єрів, адже і зараз службу тут правлять лише на Свято Св.Трійці.

  Місцевість:  Печерськ.   Станції метрополітену:  Арсенальна.

Фото


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва