Михайлівський Золотоверхий собор

Златоверхий Михайлівський під рожевим небом

Споруджений 11081113 на території Михайлівського Золотоверхого монастиря внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На поч. 20 ст. храм — 7-купольний (верхня фотографія). М. З. с. було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем`яковому розчині технікою "мішаної кладки" з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески.

В 19341935 собор було розібрано у зв`язку з проектом будівництва на цьому місці урядового центру. Частина фресок і мозаїк збереглася. В Софійському соборі зберігалися: "Євхаристія", "Стефан і Фаддей" — фрагменти постатей святих; фрески — сцени з "Благовіщення", постать святого Захарії та ін. Мозаїка "Дмитро Солунський" і верхня частина фрескової постаті Самуїла — в Третьяковській галереї і Рос. музеї в Ленінграді (сучаний Санкт-Петербург). У лютому 2004 року Міністерство культури Росії ухвалило рішення про повернення фресок Україні й восени 2004 передачу фресок було завершено.

Імена художників, які створили мозаїки і фрески М. З. с., невідомі. Ймовірно, в роботах брав участь давньорус. майстер Аліпій з Києво-Печерського монастиря. Загальна площа мозаїк, що збереглися, — 45 кв. м. Написи на мозаїках собору зроблено старослов`ян. мовою. Крім мозаїк і фресок, збереглися дві шиферні плити кінця 1 ст. з рельєфним зображенням вершників.

У кінці 90-х років 20-го століття собор відбудовано (нижня фотографія). В ньому проходить служба Української православної церкви, а поруч, як у давні часи, діє монастир.

  Станції метрополітену:  Золоті Ворота.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва