Ярополк Ізяславович

Святий благовірний князь Ярополк Ізяславович, у святому Хрещенні Петро, був онуком Ярослава Мудрого, правнуком святого рівноапостольного князя Владимира.

Він розділив сумну долю свого батька, великого князя Київського Ізяслава, вигнаного братами з Києва. Ярополк їздив з різними дорученнями від батька до польського короля, німецького імператора й папи Римского св.Григорія VII (1073 - 1085). Після смерті великого князя Святослава у 1078 році князю Ізяславу був повернений великокнязівський престол, а Ярополк отримав в уділ Вишгород.

Після смерті батька у жовтні 1078 році йому був даний в уділ Володимир-Волинський, звідки його намагалися вигнати Ростиславичі. У 1086 році, на шляху з Володимира до Звенігорода Галицького Ярополк був підступно вбитий Нерядецем, який був в числі його почту. Вбивця, ймовірно, був підкуплений Ростиславичами. Тіло Ярополка було перенесено до Києва й 5 грудня поховано у церкві святого Петра Дмитрівського монастиря, яку він сам почав будувати.

Згодом князь Ярополк-Петро був канонізований Православною церквою.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва