Янчин монастир

Андріївський (Янчин) монастир. У 1086 році Київський князь Всеволод Ярославович неподалік від сучасної Андріївської церкви закладає церкву св.ап.Андрія Первозваного та чоловічий монастир при ній. Будівництво церкви і монастиря пов`язане з легендою про відвідання апостолом Андрієм Київський гір, а також з церковно-релігійною діяльністю дочки Всеволода Янки (Анни). Янка їздила до Константинополя, брала участь в організації Київської митрополії, а згодом постриглася у черниці і при церкві Андрія утворила жіночий монастир (про це повідомляє «Іпатіївський літопис»), зібравши тут черниць. Як свідчить В.Татищев, вона навчала їх грамоті, письму, церковному співу та рукоділлю. Отже монастир цей відігравав певну культурну роль, розповсюджуючи освіту серед жінок. У монастирі в 1111 р. була похована княгиня Анна - друга дружина Всеволода, в 1113 р. - сама Янка, 1138 р. - Ярополк ІІ, в 1170 р. - Дорогобузький князь Володимир, син Андрія Боголюбського. Існував монастир до 1240 року і, мабуть, разом із Десятинною церквою був зруйнований Батиєм. Відтоді відомостей про нього немає. Дослідники сперечаються щодо точного місця розташування монастиря, хоча більшість з них сходяться на тому, що він знаходився на території колишньої садибі Трубецьких (тепер вул.Володимирська, будинки 1 та 3).

  Місцевість:  Бабин торжок.   Станції метрополітену:  Золоті Ворота.

Фото

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва