Щекавиця

Щекавиця, Скавика, Олегівка, Олегова гора, Олегова Могила. Історична місцевість. Розташована над Подолом між вулицями Глибочицькою, Нижнім Валом, Фрунзе і пров. Цимлянським. Названа за ім`ям Щека — брата Кия, Хорива і сестри Либіді, які, за легендою, є засновниками Києва. Вважають, що 912 на Ш. був похований київ. князь Олег. Під назвою «Щекавиця» відома з 1151, згадується у зв`язку зі спробою кн.Юрія Долгорукого захопити Київ. У 15-16 ст. Щекавиця входила до складу території Київського замку, у 1619 передана міщанам під заселення. У кінці XVIII сторіччя на Щекавиці існувало Міське (згодом Щекавицьке або Подільське) кладовище. У 1782 на Щекавиці збудували Всехсвятську церкву, у 1809 - дзвіницю (не збереглися). У 2-й половині ХІХ сторіччя забудовано частину західного пологого плато Щекавиці у напрямку Татарки та Хоревиці (Юрковиці) (вздовж вул. Лук`янівської). По Щекавиці прокладено вул. Олегівську, вул. Лук`янівську, існував також пров. Олегівський (зник у 70-і рр. 20 ст.), від Щекавиці починається вул. Щекавицька та пров. Цимлянський на Подолі. На Щекавиці розташовано Старообрядницьке кладовище, мусульманське кладовище, Духовне управління мусульман України і мечеть Ар-Рахма, а у підніжжя гори - Духовний центр адвентистів сьомого дня