Шевченку Т. Г. пам’ятник (1968)

Пам’ятник Т. Г. Шевченку – монумент на честь видатного українського поета, прозаїка, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Розташований перед головним корпусом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Автори – скульптор М. Лисенко, різьбяр по каменю А. Клименко. Вис. погруддя – 1,0 м, пілона – 2,30 м, стилобата – 0,15 м.

Гіпсове погруддя Т. Шевченка, встановлене 1968 (1964?) р., у 1977 р. переведене у мармур (після смерті автора) А. Клименком. Композиція відтворює відомий станковий портрет, створений скульптор М. Лисенком 1945 (зберігається у Національному художньому музеї України). Ще одне його повторення – бронзовий пам’ятник Т. Шевченкові – відкрито 1978 р. у Парижі.

Погруддя митця встановлено на вертикальному, прямокутному у плані гранітному пілоні. Образна система портрета ґрунтується на поширеній у радянській пластиці тенденції зображувати Кобзаря з грізно-насупленим поглядом і низьким нахилом голови, що мало демонструвати антисамодержавний бунтарський характер його творчості. Плечовий зріз композиції заховує алюзію зв’язаних рук – містка алегорія біографії Т. Шевченка. Реалістичне за стильовими ознаками моделювання об’ємів із застосуванням толерантного узагальнення другорядних елементів скульптурної форми пов’язане з харківською скульптурною школою, започаткованою Л. Блох, яка навчалась у французького скульптор О. Родена. В її майстерні М. Лисенко перейняв високе розуміння класичної спадщини. Пам’ятник камерно-станкового характеру утворює моноекспозицію у невеликому сквері біля навчального закладу.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва