Шевченка Т. Г. будинок-музей

Літературно-меморіальний будинок - музей Тараса Шевченка в Києві знаходиться у будинку, збудованому близько 1835 року колезьким секретарем І.І.Житницьким у місцевості Козине болото, поблизу нинішнього Майдану Незалежності.

У 1846 році в двох кімнатах цього будинку поселяється Т.Г.Шевченко. І.І.Житницький був зятем брата художника-самоука Степана Превлоцького (одного з перших художників-наставників поета) та товарищем ще одного художника - І.Сошенка. Тут Т.Шевченко прожив до свого арешту - до 5 квітня 1847 року.

Будинок - це характерна дерев’яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована по «типовому» проекту, призначеному для глухих вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод довжною 8 і шириною 4 сажні (1 сажень - 2,1336 м).

Крім сіней, у ньому було шість кімнат. Стояв він на цегляному напівпідвалі, в якому було 4 кімнати, кухня і пральня, покритий був дранню, нашитою в чотири яруси. Обгороджена дощаним парканом садиба з невеликим садом займала ділянку довжиною 13,5 і шириною 10 сажнів. Білостінний фасад виходив на вулицю трьома вікнами з налисниками і віконницями. Типовий будинок незначного чиновника.

З часом будинок і садиба зазнавали змін. Так, на 1876 р. вона зросла до 325 квадратових саженів. Поступово змінювалося також оформлення фасадів і розплануванні приміщень будинку.

Після смерті І.І.Житницького у 1889 р. будинок успадкував його син. У 1900 р. половину садиби продано інженеру Тельтіну. Через шість років весь будинок перейшов до С.Петерсон, яка володіла ним до І917 р. Після І917 р. будинок став власністю держави і до 1925 р. використовувався як звичайне житло.

В І923-1924 рр. час обмірювання буд.8 на Хрещатицькому завулку групою студентів з Архітек­турного інституту під керівництвом професора В.Кричевського, мешканці роз­повіли про чутки, що тут жив Т.Шевченко. В.Кричевський перевірив ці відомості й з’ясував, що, дійсно, Т.Шевченко жив в ньому в 1846 р.

12 серпня 1925 р. Київський Окружний виконком дає розпорядження управлінню комунального господарства про відселення мешканців, проведення ремонту та передачу будинку у відання Академії наук. Художнє керівництво реконструкції будинку під музей було доручено тому самому професору В.Кричевському.

10 листопада 1928 року було урочисто відкрито музей для відвідувачів.

Протягом 1928-1941 рр. Музей поповнився оригінальними роботами радянських художників,експозиція час від часу змінювалась. Проте, у повоєнний час експозиція була бідною і недосконалою.

У І969-1973 рр. проведено комплексну реконструкцію будинку з завданням відновити вигляд будинку часів перебування у ньому Т.Шевченка.

Нинішня експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т.Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року

Науковці на чолі з завідувачкою музею О.Шевченко доклали багато зусиль над створенням оригінальної, неповторної, цікавої експозиції, яка відповідає всім вимогам літературно-меморіального будинку-музею.

Щороку музей відвідує близько 10 тисяч людей. Його сприятлива аура дозволяє відволікатися від сірого будення й поринути у світ творчого натхнення і спокою.

Автор тексту - Нінель Колоскова (подано із скороченнями)


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва