Чубар Влас Якович

Чубар Влас Якович (1891–1939) – політичний, радянський державний діяч. Народився і розпочав трудовий шлях в Україні. Учасник жовтневого перевороту в Петрограді. 1919 працював у Києві уповноваженим ВРНГ РСФРР в Україні, з грудня 1919 – голова Оргбюро з відбудови промисловості України, з 1920 – голова УРНГ, одночасно з грудня 1921 – Центрального правління кам’яновугільної промисловості Донбасу. З 1923 спочатку заступник, 1923–34 – голова РНК УСРР, очолював Комітет сприяння Дніпробуду при ВУЦВК (з 1926). Виступив послідовним провідником курсу індустріалізації, суцільної колективізації сільського господарства, брав участь у чистках державного апарату. За нього Україна пережила найстрашніший голодомор 1932–33. В 1927 був одним з ініціаторів фабрикації т. зв. націоналістичного ухилу, виступив проти М. Скрипника, М. Хвильового, О. Шумського як провідників процесу українізації. 1934–38 – заступник голови РНК СРСР і Ради праці та оборони, 1937 за сумісництвом – нарком фінансів. 1937 заарештований. Розстріляний.

У 1970 р. було встановлено Чубарю В. Я. пам’ятник. Іменем Чубаря у 1961 — 1992 рр. називався Відрадний проспект.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва