Церковщина

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Урочище на південній околиці Голосіївського району столиці, на захід від Дніпропетровського шосе. Назва урочища походить від розташованого тут Пречистенського скита, заснованого тут ще у ХІ ст. Останнім часом більшого використання набула назва хутір Вольний. Землі урочища знаходяться у віданні Боярської ЛДС.

В урочищі зберіглися залишки прородних ландшафтів, але більше відомо воно саме через монастирський комплекс з печерами.

Печери засновано у XI сторіччі преподобним Феодосієм Печерським. Вважається, що святий час від часу усамітнювався тут для аскетичних подвигів впродовж Великого Посту. Пізніше тут з’явився Пречистенський Гнилецький монастир. Наприкінці XI сторіччя в печерах мешкало вже біля 100 монахів. В кінці XII ст. було побудовано кам’яну церкву. На початку XVI ст. монастир було занедбано внаслідок занепаду руської держави. Від тих часів у топоніміці залишилося дві назви - урочище Церковщина та село Ходосівка (Феодосіївка).

Життя в монастирі відновилося на початку XIX ст., коли під керівництвом ректора Київської Духовної Академії Інокентія Борисова був заснований монастир Різдва Богородиці, а печери стали доступними для відвідування. У 1900-1902 рр. було відкрито наземний монастир, монахи розчистили більшу частину печер та обклали стіни цеглою. Відновлена печерна церква отримала ім’я Феодосія Печерського (1905 рік).

З приходом влади рад монастир було скасовано, на його території спочатку влаштували колонію для малолітніх злочинців (1922-1941), монастир співіснував з колонією до закриття у 1928 році. Піч час війни він відновив свою діяльність до кінці 1940-х років, межуючи з табором для військовополонених. З 1940-х років і до 1969 року власники території змінювалися, а з 1969 року тут розташований санаторій МВС «Хутір Вольний». З 1991 року Музеєм історії Києва проводяться планові археологічні дослідження печерного комплексу.

1999 року між церквою і санаторієм укладено угоду, згідно якої у печерному комплексі дозволені церковні відправи, а нещодавно передано і наземний храм. Тут розташований скит Різдва Богородиці, який знаходиться у віданні Голосіївської пустині.

Загальна довжина відкритої на сьогодні частини печер складає близько 380 м. Блукаючи коридорами, можна потрапити до камер, місць поховання — крипт, а також унікальних «афонських усипальниць». Їх особливістю є витесані в ґрунті невеликі ніші для покладання в них черепів монахів, похованих за афонською традицією. Збереглась також церква з кам'яним ківорієм над Престолом. Головна особливість печерного комплексу — він зберігся майже без змін із XI сторіччя.

Використано матеріал безпосереднього керівника експедицій та головного дослідника комплексу Владислава Дятлова.


Джерела