Центральна міська лікарня

Центральна міська клінічна лікарня (ЦМКЛ) м. Києва («Олександрівська лікарня»)є пам’яткою архітектури, історії та культури України та Росії. Заснована у 1875 році, поряд з видатними медичними школами Росії, такими як Обухівська лікарня у Петербурзі, лікарня ім. Боткіна у Москві, на той час Олександрівська лікарня була третьою за величиною терапевтичною клінікою Росії.

Значний вклад у розвиток терапевтичної науки в нашій країні внесли вчені, які працювали в ЦМКЛ. Це професори Покровський В.Т., Мацон Ю.І., Свенсон М.О. Удінцев Ф.А., Яновський Ф.Г., Зюков А.М., Виноградов В.В., Василенко В.Х., Губергріц М.М., Іванов В.М., Прімак Ф.Я., Щепотін Б.М., Нетяженко В.З., Грицюк О.Й., Амосова К.М.

Особливе місце в історії медицини, терапевтичної науки, а також в започаткуванні кардіологічної науки займають професори Образцов В.П. та Стражеско М.Д., якими на І з’їзді російських терапевтів у Москві (1909 рік) було зроблено доповідь на тему: “До симптоматології тромбозу коронарних артерій серця”. В.П. Образцов та М.Д. Стражеско описали також клінічні варіанти цього захворювання. Ця визначна подія відкрила новий розділ у кардіології, стала першим науковим обґрунтуванням ішемічної теорії інфаркту міокарда. Ім’я В.П. Образцова занесено не тільки в історію світової кардіології, а також і світової та вітчизняної гастроентерології.

У середині ХХ сторіччя лікарня мала назву «14-та міська клінічна лікарня імені Жовтневої Революції» (або ж як її називали кияни «Жовтнева лікарня»). 25 жовтня 2007 року Київська міська рада повернула лікарні її історичну назву — «Олександрівська лікарня»


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва