Хрещатик (станція метро)

Відкрито 1960 року, архітектори А. Добровольський, В. Єлізаров, М. Коломієць, Ю. Кисличенко, І. Масленков, С. Крушинський за участю Г. Гранаткіна, Н. Щукіної, Ф. Заремби.

Станція глибокого закладення, має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Підземний і наземний вестибюлі станції оздоблено мальовничими кольоровими килимами-вставками, виконаними з полив’яних керамічних плиток. Станція має два виходи: «парадний», який ескалаторним тонелем сполучується з наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик (наземний вестибюль вбудований в будинок № 19-а), і другий, який веде також через ескалаторні тонелі до наземних вестибюлів, розташованих на вулицях Інститутській (наземний вестибюль, вул. Інститутська, 6) і архітектора Городецького (наземний вестибюль вбудований в будинок № 13 по вул. Архітектора Городецького). В кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Станція є частиною пересадочного вузла між Святошино-Броварськоюта Куренівсько-Червоноармійською лініями. Середні зали станцій «Хрещатик» і «Майдан Незалежності» зв’язані двома переходами — ескалаторним і пішоходним тонелями. В ескалаторному тонелі встановлено 4 ескалатори.


  Станції метрополітену:   Куренівсько-Червоноармійська лінія.

Фото

Джерела

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва