Ханенко Михайло Степанович

(бл. 1620 — п. 1680) — гетьман Правобережної України (1669-1674). Походив з козацько-старшинської родини Ханенків. Брав участь у національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького 1648-57.

З 1656 — полковник Уманського полку. Належав до тієї частини козацької старшини, яка виступала проти укладення гетьманом Ю. Хмельницьким Переяславських статей 1659 з Московським царством. У 1661 отримав від польського короля Яна II Казимира шляхетський титул. Підтримував П. Суховія в його боротьбі проти гетьмана П. Дорошенка . Після П. Суховія став одним з претендентів на гетьманську булаву. У вересні 1669 на раді під Уманню, в якій взяли участь козаки Уманського, Кальницького, Паволоцького і Корсунського полків, М.Xаненка проголошено гетьманом Правобережної України.

У 1670-71 М.Xаненко разом з кошовим отаманом І. Сірком здійснив успішні походи на Крим і в турецькі володіння — на міста Аслан, Джакерман та ін. У вересні 1670 М.Xаненко разом із запорожцями, уклавши з польськими представниками договір в Острозі, перейшов під протекторат Польщі. З осені 1670 М.Xаненко спільно з І. Сірком розпочав кількарічну боротьбу за владу в Правобережній Україні проти гетьмана П. Дорошенка.

Влітку 1672 загони М.Xаненка та запорожці були розбиті полками гетьмана П. Дорошенка біля Четвертинівки неподалік Ладижина (тепер Вінницька обл.). Деякий час М.Xаненко жив на Волині. У 1673 знову розпочав за підтримкою польських військ боротьбу проти Дорошенка. Зазнав поразки у бою біля Стеблова і змушений шукати порятунку у гетьмана І. Самойловича.

На Переяславській раді 19.3.1674 М.Xаненко зрікся влади і присягнув на вірність Москві. Отримав від московського царя маєтності у Лівобережній Україні. Останні роки життя провів у Козельці, Лохвиці й Києві. У 1677-78 перебував в ув’язненні за звинуваченням у встановленні таємних контактів з Польщею.

Автор довідки - І. Підкова (Львів).

http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/Dovidn/Khanenko_Mykhajlo.htm


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва