Феодосій Печерський

Народився Феодосій у місті Василькові під Києвом близько 1036 року, але згодом його батьки переїжжають до Курська, де й пройшло дитинство майбутнього преподобного. Коли йому було тринадцять років, помер батько. Як розповідає житіє святого, написане Нестором літописцем (див. «Патерик Печерський»), Феодосій в дитинстві дуже багато читав, ходив до церкви, проте, не носив дорогого одягу, прикрас, віддавав перевагу товариству бідних людей ніж свого рівня. По смерті батька він спробував втекти з дому разом з прочанами, які прямували до Єрусалиму, проте, мати наздогнала його та побивши повернула додому. Давши їй обіцянку більше не збугати, він часто ходить до церкви, допомагає простим людям, а побачивши нестачу просфор для церковної служби, починає допомагати пекти їх. Так продовжувалося кілька років. Спостерігаючи за ревним служінням Богові, начальник міста доручає Феодосію догляд за своєю церквою. Проте, мати преподобного постійно йому дорікає зневажанням статусом та знущається над ним. І, одного разу, коли мати поїхала з надовго міста, він втікає з дому і йде пішки до Києва. Обійшовши київські монастирі, він зупиняється у своєму виборі на Антонії, який жив у печері. Тут він, маючи двадцять чотири роки життя, приймає чернечий постриг, який здійснив ігумен Никон. А мати його довго шукала, бажаючи повернути додому, навіть приїхала до Києва. Довго вона його вмовляла повернутися, проте, він їй запропонував вихід: прийняти покаяння та постриг в одному з жіночих монастирів Києва - так вона зможе його іноді бачити. Спочатку мати не погоджувалася, але потім всеж таки стала інокинею монастиря св.Миколая де і спочила в мирі. Через деякий час ігуменом монастиря став Варлаам, Феодосій отримує ієрейський сан. А після того, як князь Ізяслав переводить ігумена Варлаама у новостворений Димитрівський монастир, братія звернулася до Антонія з проханням поставити ігуменом Феодосія. З того часу він очолював Печерський монастир. Саме при ньому монастир перестає бути лише печерним. На прохання Антонія князь Ізяслав виділив для монастиря нову земельну ділянку, на якій будується нова соборна церква (Успенський собор), келії та інші монастирські споруди. Відтоді монастир набув сучасного територіального вигляду: Верхній - навколо Успенського собору та Нижній - Ближні та Дальні печери. Феодосія вважають починателем монастирського статуту на Русі. За оповідями він запровадив в Печерському монастирі Студитський статут, який став прикладом чернечого життя для інших руських монастирів. Помер Феодосій 3 травня 1074 і був похований в печерах. Через 18 років його нетлінне тіло було перенесене до Успенського собору.


Джерела

  • Патерик Печерський, або Отечник. - К.: Києво-Печерська Успенська Лавра, 2007.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва