Федорівський «Вотч» монастир

Федорівський «Вотч» чоловічий монастир. 1128 року Великий князь Київський Мстислав-Федір Володимирович Великий будує в місті Володимира церкву святого Феодора на честь свого патрона Феодора Тирона. Нащадки Мстислава Великого організували при цій церкві монастир, який вже згадується 1146 року. Тут постригся у ченці вигнаний з князювання в Києві Ігор Ольгович (1146), звідси його 1147 року кияни витягли й вбили. Федорівський монастир пізніше дістав назву «вотч», «отчий», тобто родовий, і став усипальницею нащадків Мстислава Великого. Крім самого засновника, тут було поховано ще сім князів: 1154 року київський князь Ізяслав Мстиславович, у 1151 - його дружина, 1167 - його брат Ростислав Мстиславович, 1168 - його племінник Ярополк Ізяславович Луцький, 1172 - онук Володимира Мономаха Володимир Мстиславович Дорогобузький, який побув в Києві князем всього чотири місяці, 1187 - Ростислав Давидович Вишгородський, син Давида Ростиславовича Смоленського, 1196 - правнук фундатора монастиря Ізяслав Ярославович «меньший».

«Вотч» монастир припинив своє існування мабуть після татарського погрому, однак сама церква Святого Феодора існувала до 1259 року. Саме під цим роком в літопису є згадка про те, що всі багатства монастиря перевіз до церкви Іоанна Златовустого у заснованому ним Холму Данило Галицький (він був праправнуком засновника монастиря).

Подальша доля монастиря невідома. Остання згадка у Тератургимі Кальнофойського, де згадується про руїни церкви Святого Феодора Тирона.

Монастир був розташований між Софійськими воротами та Янчиним монастирем (у центрі кварталу, що утворюється вулицями Володимирською, Десятинною та В.Житомирською, відкрито фундаменти церкви Св.Федора).

Фото


  Місцевість:  Володимира місто, Бабин торжок.   Станції метрополітену:  Золоті ворота.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва