Сковорода Григорій Савич

(17221794) — український просвітитель-гуманіст, філософ і поет. Навчався в Київській академії (17381742, 17441750; розташована на вулиці Григорія Сковороди № 2, на її фасаді встановлено меморіальну дошку Григорію Сковороді). У 17411744 служив у Придворній співацькій капелі, де дістав звання «придворний уставщик». Грав на скрипці, флейті, бандурі, гуслях. Автор рукописної збірки поезій «Сад божественних пісень» (17531785), а також численних музичних творів. До нас дійшла «Херувимська», канти «Ангели, знижайтеся», «Пастирі милії». Широко відомими стали пісні «Ой ти птичко, желтобоко...», «Стоит явор над водою», «Ах ушли мои літа», «Про правду і кривду». Його пісню «Всякому городу нрав і права» використав Котляревський Іван Петрович у п’єсі «Наталка Полтавка». Відвідав Київ 1764 і 1770 (жив у родича в Китаєві). У сквері на Контрактовій площі встановлено пам`ятник поету (1976, І. П. Кавалерідзе). 1973 року у Києві на його честь названо вулицю.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва