Святошинський район

Історія назви околиці столиці Києва - Святошин, від якого походить назва району - густий сосновий гай між верхів’ям річки Сирець і Старо-Житомирським шляхом.

Назви місцевостей Святошин та Борщагівка мають витоки ще з часів Київської Русі ХІІ століття і пов’язуються з ім’ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім’ям Миколай, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, й назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться й у Літописі Руському.

В документах про урочище Біличі вперше згадано в 1161 році. Про хутір Берковець поблизу Києва згадується із середини ХVІІ століття як власність домініканського монастиря.

Про територію району згадується в 1918 році під час правління гетьмана П.П.Скоропадського, коли відбувся перший адміністративно-територіальний поділ Києва на 17 районів, в тому числі Святошинський, хоча селище Святошин було включене в межі міста лише у 1919 році.

До революції це були дачні місця багатих промисловців і купців Києва. З розвитком ринкових відносин змінилася структура населення, з’явився "третій стан"- буржуазія, яка прагнула усамітненого відпочинку. За всіма параметрами Святошин підходив до цього. Землі тут надавали в оренду на 99 років, а оплата ділянки за сезон не перевищувала 200 рублів. Через кожні п’ятнадцять хвилин від Тріумфальних воріт до Києва від’їжджав трамвай. Існував цілий комплекс з надання послуг: гідропатична лікарня доктора Сувальського, санаторій Сувальського і Рокочі, лазня, чайні та їдальні, навіть магазинчики, де завжди продавали свіжий кумис.

Керівники своєрідного лісового курорту не обходили своєю увагою й надбання прогресу. В 1911 році «посланець» світу нових технологій Штейн будує перший кінотеатр на Шосе, 267 (нині пр-т Перемоги, де тепер кінотеатр «Екран»), який згодом перенесли у Біличі. У 1901 році у Святошині з’явилося електричне освітлення. У селищі існували парк для прогулянок (сучасна садиба гімназії східних мов), літній театр, ресторан, природно-історичні екскурсії.

На початку січня 1924 року територія Києва була поділена на 6 укрупнених адміністративно-територіальних районів, в т.ч. зі Святошинським підрайоном. Пізніше територія району входила до складу Жовтневого, Радянського і Шевченківського, з частини яких Указом Президії Верховної Ради УССР 1973 році було створено Ленінградський район. У ході адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року на базі Ленінградського району був утворений новий - Святошинський, до якого приєднано також місцевість Ґалаґани, яка до цього належала Радянському району.

До сучасної території району входять масиви і місцевості: Святошин, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Братська Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Біличі, Новобіличі, Академмістечко, Перемога та інші.

Святошинський район можна вважати одним із головних науково-промислових центрів столиці України. В районі зосереджено 60 промислових підприємств, 17 інститутів Національної Академії Наук України, 18 галузевих науково-дослідних інститутів.

Найбільшими підприємствами району, відомими далеко за межами України є авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.Антонова, ДП КиДАЗ «Авіант», ЗАТ «Каштан», ДНВП «Електронмаш», ВАТ «Веркон», ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», ЗАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод» та інші. Основний напрямок діяльності цих підприємств - розробка та випуск літаків, верстатів, супутникових антен, навчально-інформаційних комп'ютерних комплексів, повно поворотних гідравлічних екскаваторів світового рівня.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва