Святителя Миколи Чудотворця церква

Проект Храма-пам'ятника Святителя Миколи Чудотворця на Звіринці. 1916 рік. Фото з архіву М. Кальницького

Червень 1916 року. В розпалі Перша світова війна. Київ виконує важливі військові завдання. Звідси на фронт ідуть ешелони з поповненням та технікою, сюди привозять поранених та хворих, тут ховають загиблих і померлих від ран. Тяжкий, героїчний і багато в чому трагічний період для Києва, України, Російської імперії. Багато солдатів, офіцерів, генералів, цивільного населення проявляли високий патріотизм і самовідданість. Та держава старалася (намагалася або прагнула) поважати та пам’ятати своїх героїв.

12 червня 1916 року на Звіринці, в присутності імператриці Марії Федорівни закладається незвичайна церква - церква-усипальниця військового меморіального братського кладовища. Церква на Звіринці повинна була мати два переділи – храм-пам'ятник Святителя Миколи Чудотворця в наземному ярусі та Святителя Алексія, Митрополита Московського, в підземному ярусі. В підземному ярусі також планувалося зробити склепи для поховання вищих чинів армії. Ескіз храму був складений архітектором П. П. Фетисовим, а розробка проекту була проведена архітектором В. М. Риковим. Військове кладовище на Звіринці забудовувалось по ініціативі генерал-ад'ютанта М. І. Іванова для поховання військових, що загинули в І Світовій війні. Кладовище мало кілька відкритих терас з видом на Дніпро.

Для будівництва кладовища та Храму була створена будівельна комісія під керівництвом коменданта Києва генерал-лейтенанта П. В. Медера. Будівля церкви завдяки спільним зусиллям військових та цивільних була достатньо швидко побудована, але революційні події, громадянська війна, прихід більшовиків не дали змоги повністю закінчити це будівництво. Недобудована церква височіла над Звіринцем до середини 1950-х років.

У 1955 року споруда разом з навколишньою територією була передана під лабораторію інституту металокераміки і спецсплавів, на базі якого пізніше засновано Інститут проблем міцності Академії наук України. За балансовими документами споруда отримала назву «башта». Починаючи з того часу використовується як лабораторний корпус інституту.

Відновлення пам'ятки

У 2006 році була створена ініціативна група щодо відновлення пам'яток історії – церкви Святителя Миколи Чудотворця та Меморіалу Братського військового кладовища на Звіринці у Києві. Вона має намір об’єднати людей небайдужих до власної історії, створити громадський проект щодо відновлення цієї пам'ятки історії, як надбання культурної спадщини України. В березні 2008 року Студією "ВІАТЕЛ" почалась робота над створенням фільму про Храм-пам'ятник на Звіринці.

Міністерством культури і туризму України об'єкт культурної спадщини – Храм Миколи Чудотворця на Звіринці згідно з Наказом від 15.04.08 № 424/1/16-08 внесено до реєстру пам’яток місцевого значення. Це є перший і важливий результат кропіткої роботи учасників проекту, Головного управління охорони культурної спадщини міста Києва та Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. Відтепер на даний об'єкт розповсюджується дія Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до Статті 25 цього Закону юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам’ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримуватись вимог органів охорони культурної спадщини.

27 травня 2008 року було отримано Паспорт пам'ятки архітектури місцевого значення – Храм-пам'ятник Миколи Чудотворця на колишньому братському кладовищі (Тимірязєвська вулиця, 2). Охоронний № пам'ятки 483-Кв. В процесі роботи над Паспортом об'єкта були проведені історико-архівні та бібліографічні дослідження, складання історичної довідки, організація зйомок та фото фіксація, інші необхідні заходи.


Джерела

  • Бойчук М.П. История Киевского военного госпиталя Кн.ІІ К.2006
  • Кальницкий М. Забытый мемориал. // Киевские ведомости 2003 г. 13 мая
  • Закладка храма-памятника на Братском военном кладбище.// Киевские епархиальные ведомости 1916г. № 25 с. 570-571
  • Храм-памятник на Зверинце.//Зодчий 1916г. № 35 с. 323


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва