Русанівка

Прогулянка вздовж Русанівського каналу.

Урочище Русанівка на лівому березі Дніпра навпроти Києва відоме з давніх часів як володіння київських монастирів. На думку деяких істориків, воно отримало свою назву за прізвищем Сави Русановича, який у ХVI столітті володів сусідніми землями. У 16 — 17 ст. відоме як "грунт Русанівський". Від наступних століть відомі село Русанів, Русанівське озеро, затока та рукав Дніпра. 1906 року для колії мототрамваю до Броварів через Русанівську затоку був збудований двопрогоновий металевий міст, підірваний 1941 року.

1961 року у цій місцевості між Микільською Слободкою та Березняками розпочалися роботи зі створення взірцевого житлового масиву. Проект комплексної забудови розробили архітектори Кульчицький, Ладний, Пестряков та інженери Штекель і Коваль. На краю Русанівської затоки був намитий острів, який піднімається над рівнем води на 3-5 метрів. Від лівого берега острів був відокремлений штучним проточним обвідним каналом довжиною 2,7 кілометрів, глибиною 3-4 метри і 40 метрів завширшки. У південній частині каналу, вздовж проспекту Возз`єднання, були встановлені 15 фонтанів із підсвічуванням. Через канал було зведено три автомобільні та два пішохідні мости.

В основному Русанівку було забудовано протягом 19611974 років дев`яти- та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тисяч квадратних метрів.

Через острів був прокладений бульвар Олексія Давидова, перпендикулярно до нього – Русанівський бульвар, з боку ДніпраРусанівська набережна, уздовж берегу каналу – Ентузіастів вулиця.

  Станції метрополітену:  Лівобережна.   Залізничні станції:  Київська Русанівка.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва