Рудиковський Євстафій Петрович

Роки життя - 1784-1851. Брат А.П.Рудиковського, український поет. Навчався у Київській духовній академии та Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії, був лікарем Томського піхотного полку, який супроводжував у походах 1812-1815 років.

Автор творів: «Крестообразная эпиграмма на день ангела митрополита Серапиона» (1806), «Победная песнь Богу и Царю» (1831), «Торжество православия» (1848), «Торжество Киева при возобновлении Киево-Софийского собора» (1850) та у 1830-х і 1840-х рр. низка патріотичних віршів («Крыса», «Насильный брак»). Наприкінці 1830-х рр., під впливом наукових і літературних інтересів, що проявилися в університетських гуртках, поезія Рудиковського приймає народний характер. Він пише низку українських віршів, з яких накращі - казки і байки.

З прози Рудиковського відомий його опис зустрічи з О.Пушкіным, який був надрукований у 1820 р. в «Русском Вестнике» (1841 г., № 1). Всі вірші Рудиковського надрукував В.Щербина, у «Киевской Старине» 1892 г., № 5-7.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва