Пустинно-Микільський монастир

Пустинно-Микільський монастир (в інших джерелах — Микільський Слупський монастир) був одним із найдавніших монастирів Києва. Первісно на цьому місці був жіночий монастир, у який постриглася, зокрема, мати преподобного Феодосія Печерського й який знаходився трохи нижче, на Аскольдової могилі.

Згодом тут утворився чоловічий монастир, який наприкінці ХVIII сторіччя був перенесений вище по горі. До 1830-х років він знаходився навколо Микільського військового собору, а з того часу був перенесений на інше місце, углиб монастирського подвір’я (ближче до Арсенальної площі. Соборна церква Пустинно-Микільського монастиря - кам’яна й збудована у 1713-1715 роках коштом Київського військового губернатора князя Дмитра Голіцина. Крім головного Микільского престолу, вона мала еще два приділи - правий в ім’я святого Димитрія Ростовського і лівий - в ім’я святого великомученика Пантелеймона.

Монастир був закритий при радянській владі та був зруйнований 1934 року. На його місці зараз житлові будинки по вулиця Івана Мазепи. Перший поверх будинку 9 - це колишні монастирські келії, над якими надбудовано ще два поверхи, та Управління СБУ по Києву і області.

Джерела

• сайт «Старий Київ» — http://www.oldkiev.info/articals/nikolaevskiy_sobor.html