Позняки

Історична місцевість, промзона, житл. масив і залишки с. Позняки. Розташовані між Дніпром, залізницею, вул. Ревуцького і проспектом М. Бажана. Відомі з 1571 як поселення «бояр путних» — тобто тих, хто ніс шляхову («путну») службу при київ. воєводі. Назва, ймовірно, від прізвища Позняк. Відомо, що родина Позняків (в т. ч. Леонтій і Мойсей) володіли на лівому березі Дніпра поселенням Паньківщина (вірогідної кол. володіння Паньковичів), яке називали також Позняківщиною. У 1631 це поселення було передано (або продано) київ. митрополиту Петру Могилі, який, у свою чергу, подарував його Братському монастирю. Проте документи про тотожність Позняківщнни і П. відсутні. З 1-ї пол. 20 ст. П. поділяються на Старі і Нові (більша їх частина була розташована на території тепер. промзони). У 80-і рр. значну частину старої забудови Позняків знесено, а на її місці з 1989 споруджується житл. масив П. (вулиці Ревуцького, Ахматової, Драгоманова, проспект Григоренка). На П. існують вулиця і провулок Позняківські.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва