Петров Микола Іванович

Микола Петров

Петров Микола Іванович (1840-1921) – літературознавець, історик літератури, етнограф, чл.-кор. Петроградської АН (з 1916), академік УАН (з 1918), професор КДА, громадський діяч. Обраний завідувачем Церковно-археологічного музею у 1878 р., залишався на цій посаді до закриття Київської духовної академії. Ним було досліджено, опубліковано і введено до широкого наукового обігу значну кількість музейних колекцій. Серед цих видань: “Покажчик Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії” (1897); “Альбом визначних пам’яток Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії” (1912-15); “Опис рукописів, що містяться в Музеї Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії” (1875, 1877, 1879); “Японська колекція в Церковно-археологічному музеї” (Кіевскія епархіальныя вѣдомости. – 1881. – № 2) та багато ін. У період роботи в академії М. Петров опублікував такі фундаментальні праці, як “Нариси з історії української літератури XVII та XVIII століть” (1911), “Нариси історії української літератури XIX століття” (1884), а також низку досліджень з археології, історії, етнографії, мистецтва України; вивчав творчість Г. Сковороди, І. Котляревського тощо. Брав активну участь у науково-громадському житті Києва, був членом НТШ, УНТ, Київської археографічної комісії та ін.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва