Парковий міст

Парковий міст взимку

Парковий міст – міст, що з’єднує Міський сад та Хрещатий парк. Споруджений за проектом професора Є. Патона над Петрівською алеєю. Один з перших розбірних металевих мостів країни. Рішення щодо прокладання дороги від Олександрівської вулиці (тепер вулиця М. Грушевського) до дніпровських схилів із влаштуванням підвісного пішохідного моста було ухвалено Київською міською думою у листопаді 1902 р. Практичні роботи з розпланування алеї розпочато у травні 1909 р. Того ж року в травні-червні Є. Патон розробив проект моста. Гідротехнік С. Коклик здійснив розвідувальне буріння; під керівництвом інженера А. Страуса під опори моста забито 12 паль. 31 жовтня розпочато складання конструкцій, виготовлених на заводі Гретера, Криванека і К° із заліза вітчизняного виробництва, якість якого перевірялася в лабораторії механічних майстерень Політехнічного інституту. Будівельний підрядник – інженер М. Смирнов. 31 березня 1910 р. конструкції склепано, 19 серпня закінчено будівельні й монтажні роботи. 22 листопада 1910 р. міст прийнято до експлуатації. Роботи з благоустрою навколишньої території (керівник – інженер П. Лебедєв) тривали з червня 1910 р. до осені 1911 р. Було виконано значний обсяг земляних робіт з облаштування (на місці сухого яру) Петрівської алеї, прокладання і брукування проїжджої частини та хідників, зміцнення схилів, спорудження підпірних стін, прокладання дренажу тощо. Алею прикрасив фонтан (не зберігся), перенесений під керівництвом інженера М. Єгорова та майстра І. Рудницького з Царської площі (тепер – Європейська площа).

Внаслідок корозії металу через 70 років виникла необхідність реконструкції споруди, яку здійснили “Укрпроектстальконструкція” та інші спеціалізовані установи. 1983 р. міст відтворено як точну копію попереднього з високоміцної клепаної сталі. Деталі виготовлено на Дніпропетровському заводі металоконструкцій. Старі металеві конструкції у 1983 р. перевезено до Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”. Міст – віадук, пішохідний, однопрогінний, консольно-балочний, сталевий, клепаний. Складається з серпоподібної аркової ферми прогоном 36 м з двома бічними консолями. Ферма з розкосами, яка в поперечнику має трапецієподібну форму, спирається на одну рухому й одну нерухому опори. Кінці консолей, що не мають розкосів, з’єднані між собою затяжкою, склепаною з верхнім поясом ферми. Настил моста по металевих поздовжніх і поперечних балках дощаний; огорожа – ажурні металеві ґрати з рисунком, складені з трикутних, напівциркульних та у формі трилисника елементів. Споруда є окрасою наддніпровських парків. Серед киян поширено ще кілька назв цього мосту, як-то “Міст закоханих”, “Міст кохання”, “Чортів місток” тощо.