Олег Святославович

Олег Святославович - князь Чернігівський і Новгород-Сіверський, син князя Святослава Ярославовича, онук Ярослава Мудрого (у "Слові о полку Ігоревім" - Олег Гориславич). Олег - жертва положення, що утворилося після вигнання Святославом з Києва старшого Ярославича Ізяслава. У 1075 році він зпустошує Чехію з батьківським союзником Болеславом Польським, потім посажений батьком у Володимирі Волинському. Смерть батька (1076) ставить його перед лицем сильніших ворогів, дядьками - Ізяславом та Всеволодом. Ними він був вигнаний з Володимира й сховався у Тмутаракані з тим, щоби звідти відкрити боротьбу за вотчину свою Чернігів (даний Святославу Ярославом в 1054 році). В 1078 році з половцями він відбив на певний час Чернігів у Всеволода, але швидко був розбитий на Нежатиній Ниві, і змушений тікати до Тмутаракані, а згодом - до Візантії (1079). В 1083 році Олег повернувся на Русь. Наступні 14 років пройшли у сварках та битвах, і лише після Любецького з`їзду князів (1097), коли за ним і його братами було закріплено Чернігівські землі (сам він отримав Новгоро-Сіверський), стає союзником Володимира Мономаха й членом південноруської князівської згоди - на з`їздах в Уветичах (1101), в Золотче (1102), в половецьких походах (1107, 1113 роки) та інших спільних заходах - до своєї смерті у 1115 році.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва