Михайлівська гора

Михайлівська гора. Один з відрогів Старокиївської гори, який відділявся від неї невеличким яром, що проходив нинішньою Михайлівською площею і відкривався у напрямок Подолу Боричевим узвозом (в районі сучасної траси фунікулеру). На цій горі розміщувався двір Ізяслава (Дмитра)Ярославовича та його родовий - Дмитрівський монастир. Його син - Святополк ІІ (Михайло) Ізяславович збудував поруч з Дмитрівським собором - Михайлівський Золотоверхий собор, який згодом став центральною спорудою гори. А в ХІІІ сторіччі вжеі сам монастир став з Дмитрівського Михайлівським. Після татарської навали на горі залишилися лише монастирські споруди. У період розквіту українського бароко монастир відбудовується і розширюється. В середині ХХ сторіччя півдічні та східні схили гори впорядковують і розбивають тут парк, а у 1853 році - відкривають пам`ятник святому рівноапостольному князю Володимиру, який став композиційною основою східної частини гори. Відтоді східний виступ гори і парк дістали назву Володимирська гірка.

Після руйнації монастиря та перейменування вулиць топонім «Михайлівська гора» почав поступово зникати з вжитку (витіснявся Володимирською гіркою, проте, з відбудовою собору і поверненням назви площі - гору все частіше знову називають Михайлівською.


Джерела

  • друковані та інтернет ресурси


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва