Митрополичі покої

В південній частині Соборної площі знаходиться будівля Митрополичих покоїв.

Спочатку на цьому місці були розташовані покої лаврських архімандритів. Це була двоповерхова дерев’яна споруда з домовою церквою.

У ніч з 21 на 22 квітня 1718 р. у келії намісника Варлаама Голенковського виникла пожежа, полум’я якої поглинуло дерев’яні та пошкодило кам’яні будівлі Лаври. В історії монастиря вона має назву велика лаврська пожежа. Під час пожежі згоріли: рідкісна лаврська бібліотека, ризниця, інші скарби. Значної шкоди було завдано друкарні, де полум’я знищило книжковий склад, папір і частину дерев'яних гравірованих дошок.

На місці згорілого будинку у 1727 р. побудовано одноповерхові кам’яні келії. Спочатку дім був чотирикамерним, розділеним на дві половини. У 1731 р. надбудовано другий поверх, а у середині XVIII ст. архітектор Йоганн Готфрід Шедель до існуючого корпусу прибудував такий самий корпус. На початку XIX ст. обидва корпуси були покриті спільним дахом. Згодом до південного фасаду були прибудовані балкони та приміщення під бібліотеку. У різні часи до споруди зроблено бічні прибудови, розташовані асиметрично щодо центральної частини фасаду, яка виступає ризалітом, що завершений фігурним фронтоном. Фасади розчленовані пілястрами, поділ на поверхи підкреслений розвинутим карнизом. Відмінність розмірів вікон та дверних отворів, зроблених у різний час, їх декоративної обробки не тільки не зіпсували архітектуру цього будинку, а й надали їй деякої своєрідності.

До 1786 року в цьому приміщенні мешкали лаврські архімандрити: Роман Копа, Іларіон Негребецький, Тимофій Щербацький, Йосиф Оранський, Лука Бєлоусович, Зосима Валкевич.

Після підписання 10 квітня 1786 р. Катериною ІІ указу "Про штати Київської, Чернігівської... єпархій" Лавра була підпорядкована Київському митрополитові, до титулу якого відтоді додавалося також звання священноархімандрита Печерської лаври. Саме з того часу покої печерського архімандрита були перейменовані у митрополичі, а митрополитам Київським надавалося право обирати місцем проживання або Лавру, або Києво-Софійський собор.

В покоях митрополита відбувалися прийоми імператорів та членів імператорських сімей, вищих ієрархів церкви. На згадку про перебування у митрополичих покоях імператриці Єлизавети Петрівни над їх ганком було встановлено російський герб (проіснував до кінця ХІХ ст.).

Ще в 1776 р. у східній прибудові була влаштована церква на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. А домова церква, що дійшла до нашого часу була побудована у 1904-1905 роках на кошти митрополита Флавіана (Городецького) за проектом архітектора Є.Єрмакова.

Будинок дуже постраждав під час вибуху Успенського собору у листопаді 1941 р. (під час Другої світової війни). Збереглася тільки цегляна оболонка та внутрішні перекриття. У 1960-х роках споруду було реставровано, відновлені втрачені конструкції та декор XVIII ст.

Зараз у будівлях митрополичих покоїв та домової митрополичої церкви знаходиться Музей українського народного декоративного мистецтва.

Джерела

  • Сайт Києво-Печерського історико-культурного заповідника - http://www.kplavra.kiev.ua


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва