Микільська брама

Загальний вигляд
Вигляд у ХІХ ст.
Сучасний вигляд брами
Вхід до комендатури
Фрагмент воріт

Микільска брама (Казарма на перешийку) – головний в’їзд на територію Нової Печерської фортеці.

Оборонна казарма з головною Микільською брамою фортеці міститься на природному вузькому гребені, що сполучав Печерськ з Палацовою частиною міста. Зі сходу замикає низку оборонних споруд уздовж кромки Печерської височини. Збудована у 1846–1850 рр. за проектом петербурзького арх. П. Таманського під керівництвом військового інж. О. Фреймана. Призначалася для розміщення 500 солдатів. Західна частина сполучалася оборонною стіною із виробничими майстернями “Арсеналу” (зберігся фрагмент муру).

Триповерховий з боку рову і двоповерховий з боку Печерська будинок казарми має в плані складну конфігурацію. Центральна частина виділена, фланковані прямокутними вежами бічні крила розгорнуті до поздовжньо: осі під тупими кутами. У центрі будинку містилася брама із подвійним арковим проїздом, до якого під’їжджали дерев’яним підйомним мостом, що частково спирався на кофр – прямокутну споруду казематованого типу для поздовжнього обстрілу рову та гласису. На поч. ХХ ст. у зв’язку і прокладенням поруч з казармою трамвайної колії браму було зачинено На місці розібраної оборонної стіни прокладено вул. Микільську (тепер – Івана Мазепи). У 1930-х рр. перед головним фасадом збудовано житловий будинок (вул. М. Грушевського, 9). У 1950-х рр. кофр надбудовано ще одним поверхом.

Будинок цегляний, складається із склепінчастих відсіків-казематів, що мали по дві амбразури на зовнішньому фасаді. Поверхи об’єднані двома сходовими клітками, мають коридорино-анфіладне планування. Під час закладин будинку загальної довжини бл. 160 м здійснено складні інженерно-будівельні роботи щодо влаштування фундаментів на насипному ґрунті. Для оформлення брами використано декоративні архітектурні елементи, які імітують машикулі й мерлони середньовічних замків. Центральний проїзд був оформлений пучками напівколон з відлитими із металу капітелями композитного ордера (не збереглися), полотна воріт – масками левів і орнаментами (збереглися частково). Поєднання рис різних архітектурних стилів є прикладом одного з ранніх проявів еклектизму в архітектурі міста. У казематах Микільської брами містилася головна гауптвахта (з 1855 р.) та приміщення для “таємних арештантів” (з 1863). У 1917–1918 рр. тут розмішувався 3-й понтонний батальйон, солдати якого брали участь у збройних повстаннях – у жовтні 1917 р. та січні 1918 р. у Києві. У 1957 на їхнє пошанування на фасаді казарми встановлено меморіальну мармурову дошку (арх. І. Макушен-ко).

Тепер – Військова комендатура м. Києва.

Джерела

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва