Миколаївське артилерійське училище

Училище відкрито у м. Києві у 1914 році і отримало назву «Миколаївське» на честь імператора Миколи ІІ. Училище функціонувало з 1914 по 1918 рік.

Комплекс будівель для розміщення училища збудовано на землях військового відомства в межах Київського Володимирського кадетського корпусу (18 десятин) у Кадетському гаю.

У колишньому головному корпусі Миколаївського артилерійського училища нині знаходиться Національна академія оборони України. Головний корпус складається з фасадного 3-х поверхового, двох бічних 2-х поверховних та середнього 3-х поверхового флігелів. Крім головного корпусу до комплексу споруд училища входили лазарет, манеж для зайнять стройовою рідготовкою, манеж для зайнять їздою верхи, тир на 400 кроків, басейн для навчання плаванню, баня з пральнею, флігель канцелярії та квартирою начальника училища, чотири 2-х поверхових флігеля для офіцерських квартир, а також учбові корпуси і казарми для юнкерів.

Перший набір до училища (180 юнкерів) відбувся 15 жовтня 1915 року. До завершення будівництва головного навчального корпусу юнкери розміщувалися в казармах поряд з ним. Навчання у новій будівлі училища розпочалося у березні 1917 року. Загалом Миколаївське артилерійське училище встигло підготувати п’ять випусків офіцерів. Останній – шостий набір не закінчив навчання. 25 січня 1918 р. під час боїв у Києві між більшовиками та українськими частинами юнкерів і викладачів відправили в тримісячну відпустку. Більше занняття в училище не відновлювалися.

У березні 1918 р. після повернення до Києва Української Центральної Ради УНР в училищі розташовувався Запорізький кінно-гайдамацький полк ім. К. Гордієнка, яким командував полковник В. Петрів, майбутній військовий міністр УНР (серпень-листопад 1919р.).

У квітні 1918 р. територію училища було передано Міністерству народної освіти. З травня 1918 року тут розміщувався Український народний університет – вищий навчальний заклад, відкритий за доби Української Центральної Ради відповідно до рішення Другого Всеукраїнського педагогічного з’їзду, що відбувся у серпні 1917 року. Законом Ради міністрів Української Держави від 17 серпня 1918 року навчальний заклад перетворений на Київський державний український університет, урочисто відкритий 6 жовтня 1918 року. У листопаді 1918 року університет був переміщений знову до головного будинку університету св. Володимира, а комплекс будівель училища передано до відання Головнокомандувача всіх Збройних Сил України генерала Ф. Келлера, який керував фронтом проти військ Директорії.

З листопада 1918 р. тут містився штаб Особливого корпусу генерала О. Ревішина, у складі двох, потім однієї офіцерської дружини, 1-го Окремого артилерійського дивізіону, що був набраний переважно з юнкерів Миколаївського артилерійського училища шостого набору, які не встигли закінчити навчання.

У лютому 1919 р. після захоплення Києва більшовицькими військами на базі Миколаївського артилерійського училища були створені Київські артилерійські командні курси, які існували до 1921 року.

У 1921–1936 рр. на території колишнього Миколаївського артилерійського училища розміщувалися Четверта, Перша Київська артилерійська школа, у 1936–1941 рр. – Перше Київське артилерійське училище, у 1941–1945 рр. – Перше Київське артилерійське училище ім. С.М.Кірова, у 1945–1958 рр. – Перше Київське ордена Леніна Червонопрапорне артилерійське училище ім. С.М.Кірова. У 1958–1974 рр. – Київське вище зенітне ракетне інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С.М.Кірова. У 1974–1977 рр. – Філія протиповітряної оборони Сухопутних військ Воєнної артилерійської академії ім. М.І.Калініна, у 1977–1980 рр. – Воєнна академія військової протиповітряної оборони, у 1980–1992 рр. – Воєнна академія протиповітряної оборони Сухопутних військ ім. О.М.Василевського.

З 1992 року на території колишнього училища знаходяться Національна академія оборони України та окремі підрозділи Міністерства оборони.

Комплекс споруд училища. Схематичний план

Від первісних будівель училища, окрім головного корпусу, також збереглися: адміністративний корпус (Департамент будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України), манеж (склад КЕС та пожежне депо академії), навчальний корпус № 1 (поліклініка академії, Департамент фінансів Міністерства оборони України, Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України), навчальний корпус № 2 (Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України), ангар для розміщення навчальних гармат (сховище), водонапірна башта, котельня (управління логістики академії), механічний млин (автомийка, вул. Курська, 13а), пральня (Державне підприємство Міністерства оборони України (Київське управління начальника робіт)), речовий склад (приміщення сторожової групи академії), стайня (спортивний комплекс академії), три житлових будинки для керівного складу та офіцерів училища (житлові будинки по вул. Курській, №№ 1/26, 3, 5).


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва