Метрополітен
 Схема з чотирма лініями. 1976 рік. |
 Схема з п`ятьма лініями. 1984 рік. |
 Схема перспективного будівництва. 1998 рік. |
 Схема ліній 2005 р. |
 Схема ліній 2016 р. |
Історія
Будівництво почато 1949 року управлінням «Київметробуд». Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» стала до ладу 6 листопада 1960 року. Діюча Святошино-Броварська лінія із 18 станціями проходить через місто з заходу на схід, перетинаючи його центральну частину. Від станції «Академмістечко» до станції «Дніпро» траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м (міст Метро) і 350 м (Русанівський міст). Довжина лінії — 22,8 км. Лінію обслуговує метродепо «Дарниця» (1965).
16 грудня 1976 стала до ладу друга — Куренівсько-Червоноармійська лінія (довжина діючої ділянки — 13,2 км), що перетинає під землею Київ по правому берегу Дніпра з масиву Оболонь, через Поділ та центр міста, і далі в бік Деміївки. Планується її довести до масиву Теремки. На лінії працюють 16 станцій. Лінію обслуговує метродепо «Оболонь» (1988).
31 грудня 1989 року відкрито третю — Сирецько-Печерську лінію, яка проходить через центр міста від масиву Харківський по новому Південному мосту до Сирця. Планується довести її до масиву Виноградар, і тоді її загальна довжина сягне 28 км. Крім того, на лінії є ще дві законсервовані станції: «Львівська Брама» та «Теличка» («Наддніпрянська»). Довжина діючої ділянки з 16 станціями — 23,6 км. Лінію обслуговує метродепо «Харківське» (2007).
У планах розвитку метрополітену передбачено будівництво ще принаймні двох ліній: Подільсько-Вигурівської (від аеропорту «Київ» (Жуляни), через пл. Перемоги, Рибальский острів на Воскресенку) і Троєщину та Лівобережної (Наддніпрянської) лінії (з Троєщини, через Лівобережний масив на Осокорки). Ці дві лінії знаходяться у стадії проектування, а пускова ділянка Подільсько-Вигурівської лінії — в стадії будівництва (див. Подільський міст).
Сьогодні ([початок 2010) Київський метрополітен має 3 діючі лінії, експлуатаційна довжина яких близько 60 км. До послуг пасажирів — 50 станцій, з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Лінії метрополітену перетинають всі 10 районів міста.
Київський метрополітен — це багатогалузеве підприємство, сучасний складний інженерний комплекс. В його складі функціонують 11 експлуатаційних служб, 3 електродепо, вагоноремонтний завод. Всі три лінії метрополітену обладнані пристроями автоматики та телемеханіки руху поїздів. Водіння поїздів здійснюється одним машиністом. Основним засобом забезпечення безпеки руху поїздів метрополітену є система автоматичного регулювання швидкості (АРШ). Загальний парк депо складає 669 вагонів. Електродепо є основними виробничими підрозділами служби рухомого складу і призначені для проведення поточних ремонтів, технічного обслуговування вагонів та забезпечення експлуатації поїздів на лініях.
Пасажирів метрополітену обслуговують 115 ескалаторів, що діють на 24 станціях. Лінії метрополітену обладнані системами вентиляції, опалення, водопостачання, водовідведення. На лініях метрополітену діють автоматизовані системи управління технологічними процесами ескалаторів, електропостачанням, рухом поїздів та сантехнікою. Жоден елемент складного багатогранного господарства метрополітену не може працювати без електричної енергії. Енергетична система метрополітену включає розвинену кабельну мережу, 46 тягово-понижувальних підстанцій, 2 тягові підстанції, 14 трансформаторних підстанцій. Керування ними здійснюється з автоматизованих диспетчерських пунктів. Безперебійність та чіткість роботи найскладнішої техніки в цілому, залежить від багатотисячного колективу працівників, котрі обслуговують техніку.
Лінії метрополітену
| # | Назва | Кінцеві станції | Колір | Введена в дію | Кількість станцій | Довжина (км) | Пасажиропотік (тис., 2016) | Час в дорозі | Середня швидкість |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Святошинсько-Броварська | [[Академмістечко (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Академмістечко]] — [[Лісова (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Лісова]] | Червоний | 6.11.1960 | 18 | 22,75 | 557,9 | 38 хв 30 сек | 35,5 км/год |
| 2 | Куренівсько-Червоноармійська | [[Героїв Дніпра (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Героїв Дніпра]] — [[Теремки (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Теремки]] | Синій | 17.12.1976 | 18 | 20,95 | 460,9 | 35 хв | 35,8 км/год |
| 3 | Сирецько-Печерська | [[Сирець (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Сирець]] — [[Червоний хутір (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Червоний хутір]] | Зелений | 31.12.1989 | 16 | 23,9 | 311,7 | 41 хв | 32,9 км/год |
| 4 | Подільсько-Вигурівська | [[Кільцева дорога (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Кільцева дорога]] — [[Братиславська (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Братиславська]] | Жовтогарячий | Будується | 16-18 | ~16 | |||
| 5 | Лівобережна | [[Вулиця Милославська (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Вулиця Милославська]] — [[Броварський проспект (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Броварський проспект]] | Блакитний | Проектується | 12-13 | ~11,5 | |||
| Всього: | 52 | 67,6 |
Хронологія будівництва
Перейменування
| Станція | Попередня назва | Роки |
| Святошино-Броварська лінія | ||
| Святошин | Святошино | 1971 — 1992 |
| Берестейська | Жовтнева | 1971 — 1993 |
| Шулявська | Завод «Більшовик» | 1968 — 1993 |
| Театральна | Ленинська | 1987 — 1993 |
| Чернігівська | Комсомольська | 1968 — 1993 |
| Лісова | Піонерська | 1979 — 1993 |
| Куренівсько-Червоноармійська лінія | ||
| Майдан Незалежності | Площа Калініна | 1976 — 1977 |
| Площа Жовневої революції | 1977 — 1991 | |
| Контрактова площа | Червона площа | 1976 — 1990 |
| Оболонь | Проспект Корнейчука | 1980 — 1990 |
| Палац «Україна» | Червоноармійська | 1984 — 1993 |
| Либідська | Дзержинська | 1984 — 1993 |
| Сирецько-Печерська лінія | ||
| Кловська | Мечникова | 1989 — 1993 |
Пасажиропотоки
Середньодобовий пасажиропотік станом на 2016 рік<ref>Інформація офіційного сайту Метрополітену станом на 5 березня 2016</ref>:
- Святошинсько-Броварська лінія - 557,9 тис.
- Куренівсько-Червоноармійська лінія - 460,9 тис.
- Сирецько-пепчерська лінія - 334,1 тис.
Найбільш навантажені станції<ref>Інформація офіційного сайту Метрополітену станом на 5 березня 2016</ref> -
- СБЛ: Лісова (58,5), Вокзальна (55,9), Академмістечко (51,1),
- КЧЛ: Петрівка (46,2), Мінська (45,5),
- СПЛ: Лук'янівська (39,8), Позняки (37,8).
Джерела
Інші ресурси інтернету
- Офіційний сайт Київського метрополітену
- Київський метрополітен - Сторінки присвячені Київському метрополітену - його минулому, сьогоденню та майбутньому.
