Метрополітен

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Схема з чотирма лініями. 1976 рік.
Схема з п`ятьма лініями. 1984 рік.
Схема перспективного будівництва. 1998 рік.
Перспективний план на 2000 - 2010 рр.
Схема ліній 2005 р.
Схема ліній 2016 р.

Історія

Будівництво почато 1949 року управлінням «Київметробуд». Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» стала до ладу 6 листопада 1960 року. Діюча Святошино-Броварська лінія із 18 станціями проходить через місто з заходу на схід, перетинаючи його центральну частину. Від станції «Академмістечко» до станції «Дніпро» траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м (міст Метро) і 350 м (Русанівський міст). Довжина лінії — 22,8 км. Лінію обслуговує метродепо «Дарниця» (1965).

16 грудня 1976 стала до ладу друга — Куренівсько-Червоноармійська лінія (довжина діючої ділянки — 13,2 км), що перетинає під землею Київ по правому берегу Дніпра з масиву Оболонь, через Поділ та центр міста, і далі в бік Деміївки. Планується її довести до масиву Теремки. На лінії працюють 16 станцій. Лінію обслуговує метродепо «Оболонь» (1988).

31 грудня 1989 року відкрито третю — Сирецько-Печерську лінію, яка проходить через центр міста від масиву Харківський по новому Південному мосту до Сирця. Планується довести її до масиву Виноградар, і тоді її загальна довжина сягне 28 км. Крім того, на лінії є ще дві законсервовані станції: «Львівська Брама» та «Теличка» («Наддніпрянська»). Довжина діючої ділянки з 16 станціями — 23,6 км. Лінію обслуговує метродепо «Харківське» (2007).

У планах розвитку метрополітену передбачено будівництво ще принаймні двох ліній: Подільсько-Вигурівської (від аеропорту «Київ» (Жуляни), через пл. Перемоги, Рибальский острів на Воскресенку) і Троєщину та Лівобережної (Наддніпрянської) лініїТроєщини, через Лівобережний масив на Осокорки). Ці дві лінії знаходяться у стадії проектування, а пускова ділянка Подільсько-Вигурівської лінії — в стадії будівництва (див. Подільський міст).

Сьогодні ([початок 2010) Київський метрополітен має 3 діючі лінії, експлуатаційна довжина яких близько 60 км. До послуг пасажирів — 50 станцій, з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Лінії метрополітену перетинають всі 10 районів міста.

Київський метрополітен — це багатогалузеве підприємство, сучасний складний інженерний комплекс. В його складі функціонують 11 експлуатаційних служб, 3 електродепо, вагоноремонтний завод. Всі три лінії метрополітену обладнані пристроями автоматики та телемеханіки руху поїздів. Водіння поїздів здійснюється одним машиністом. Основним засобом забезпечення безпеки руху поїздів метрополітену є система автоматичного регулювання швидкості (АРШ). Загальний парк депо складає 669 вагонів. Електродепо є основними виробничими підрозділами служби рухомого складу і призначені для проведення поточних ремонтів, технічного обслуговування вагонів та забезпечення експлуатації поїздів на лініях.

Пасажирів метрополітену обслуговують 115 ескалаторів, що діють на 24 станціях. Лінії метрополітену обладнані системами вентиляції, опалення, водопостачання, водовідведення. На лініях метрополітену діють автоматизовані системи управління технологічними процесами ескалаторів, електропостачанням, рухом поїздів та сантехнікою. Жоден елемент складного багатогранного господарства метрополітену не може працювати без електричної енергії. Енергетична система метрополітену включає розвинену кабельну мережу, 46 тягово-понижувальних підстанцій, 2 тягові підстанції, 14 трансформаторних підстанцій. Керування ними здійснюється з автоматизованих диспетчерських пунктів. Безперебійність та чіткість роботи найскладнішої техніки в цілому, залежить від багатотисячного колективу працівників, котрі обслуговують техніку.

Лінії метрополітену

# Назва Кінцеві станції Колір Введена в дію Кількість станцій Довжина (км) Пасажиропотік (тис., 2016) Час в дорозі Середня швидкість
1 Святошинсько-Броварська [[Академмістечко (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Академмістечко]] — [[Лісова (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Лісова]] Червоний 6.11.1960 18 22,75 557,9 38 хв 30 сек 35,5 км/год
2 Куренівсько-Червоноармійська [[Героїв Дніпра (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Героїв Дніпра]] — [[Теремки (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Теремки]] Синій 17.12.1976 18 20,95 460,9 35 хв 35,8 км/год
3 Сирецько-Печерська [[Сирець (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Сирець]] — [[Червоний хутір (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Червоний хутір]] Зелений 31.12.1989 16 23,9 311,7 41 хв 32,9 км/год
4 Подільсько-Вигурівська [[Кільцева дорога (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Кільцева дорога]] — [[Братиславська (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Братиславська]] Жовтогарячий Будується 16-18 ~16
5 Лівобережна [[Вулиця Милославська (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Вулиця Милославська]] — [[Броварський проспект (станція метро{{#if:|, {{{2}}}|}})|Броварський проспект]] Блакитний Проектується 12-13 ~11,5
Всього: 52 67,6

Хронологія будівництва

Рік закінчення
будівництва
Довжина, км Станції
Святошино-Броварська лінія (червона, 18 станцій, 22,65 км)
1960 5,2 «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро»
1963 3,3 «Політехнічний інститут», «Шулявська»
1965 4,2 «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця»
1968 1,3 «Чернігівська»
1971 4,2 «Берестейська», «Нивки», «Святошин»
1979 1,2 «Лісова»
1987 0,1 «Театральна» (між станціями «Університет» та «Хрещатик»)
2003 3,25 «Житомирська», «Академмістечко»
Куренівсько-Червоноармійська лінія (синя, 17 станцій, 20,9 км)
1976 2,3 «Майдан Незалежності», «Поштова площа», «Контрактова площа»
1980 4,4 «Тараса Шевченка», «Петрівка», «Оболонь»
1981 2,1 «Площа Льва Толстого», «Республіканський стадіон»
1982 2 «Мінська», «Героїв Дніпра»
1984 2,2 «Палац Україна», «Либідська»
2010 3,8 Демiївська, Голосiївська, Василькiвська
2012 0,92 «Іподром»
2013 1,5 «Теремки»
Сирецько-Печерська лінія (зелена, 16 станцій, 23,64 км)
1989 1,9 «Золоті Ворота», «Палац Спорту», «Кловська»
1991 4,4 «Дружби народів», «Видубичі»
1992 4,2 «Славутич», «Осокорки»
1994 2,6 «Позняки», «Харківська»
1996 3,1 «Лук’янівська»
1997   «Печерська» (між станціями «Кловська» і «Дружби народів»)
2000 2,67 «Дорогожичі»
2002 1,6 «Сирець»
2005 2,4 «Бориспільська»
2006   «Вирлиця» (між станціями «Харківська» і «Бориспільська»)
2008 1,1 «Червоний хутір»

Перейменування

Станція Попередня назва Роки
Святошино-Броварська лінія
Святошин Святошино 19711992
Берестейська Жовтнева 19711993
Шулявська Завод «Більшовик» 19681993
Театральна Ленинська 19871993
Чернігівська Комсомольська 19681993
Лісова Піонерська 19791993
Куренівсько-Червоноармійська лінія
Майдан Незалежності Площа Калініна 19761977
Площа Жовневої революції 19771991
Контрактова площа Червона площа 19761990
Оболонь Проспект Корнейчука 19801990
Палац «Україна» Червоноармійська 19841993
Либідська Дзержинська 19841993
Сирецько-Печерська лінія
Кловська Мечникова 19891993

Пасажиропотоки

Середньодобовий пасажиропотік станом на 2016 рік<ref>Інформація офіційного сайту Метрополітену станом на 5 березня 2016</ref>:

  • Святошинсько-Броварська лінія - 557,9 тис.
  • Куренівсько-Червоноармійська лінія - 460,9 тис.
  • Сирецько-пепчерська лінія - 334,1 тис.

Найбільш навантажені станції<ref>Інформація офіційного сайту Метрополітену станом на 5 березня 2016</ref> -

  • СБЛ: Лісова (58,5), Вокзальна (55,9), Академмістечко (51,1),
  • КЧЛ: Петрівка (46,2), Мінська (45,5),
  • СПЛ: Лук'янівська (39,8), Позняки (37,8).
Схема пасажиропотоків метро, трамвая і міської електрички в Києві станом на 2015 рік. Дані транспортної моделі Києва

Джерела

Інші ресурси інтернету