Менделєєву Д. І. пам’ятник

Загальний вигляд

Пам’ятник Менделєєву Д. І. – монумент на честь вченого-хіміка Дмитра Менделєєва. Розташований перед входом до хімічного корпусу (№ 4) КПІ, строго по центру фасаду. Встановлено в 1995 р. на відзнаку 150-річчя з дня народження Д. І. Менделєєва до 100-річчя з Київського політехнічного інституту при підтримці Українського хімічного товариства та випускників хіміко-технологічного факультету. Обабіч пам’ятника – дві пішохідні доріжки до головного входу. Автори – скульптори Ю. Кисельов, В. Швецов, арх. В. Собцов. Висота скульптури – 2,4 м, плінта – 0,2 м, стел – 1,15 м.

Бронзову скульптуру вченого у професорській шапочці й мантії встановлено на низькому плінті з цементу, облицьованому гранітом, поміж двох горизонтальних стел з червоного полірованого граніту. На чоловому боці стели, розташованої ліворуч, вигравірувано таблицю хімічних елементів Д. Менделєєва з анотаційним написом і факсиміле вченого, на правій стелі – текст-присвята. Строго симетрична композиція, силует і динаміка пластичного вирішення суголосні архітектурі будівлі хімічного корпусу, утворює емоційно насичене силове поле. Постать вченого трактовано реалістично, витончене моделювання узагальнених форм відповідає вертикальному ритмові складок мантії, надаючи колоноподібній скульптурі вагомої монументальності. Встановлення пам’ятника без п’єдесталу просто серед зелені газону й квітника надає йому життєвої переконливості. Саме цей принцип, разом із “кулісністю” конструктивного задуму споріднює концепцію твору з традиціями монументальної пластики поч. ХХ ст., зокрема з модерном. Автори вдалися до розкриття психологічної характеристики образу, зберігши портретну схожість (довге волосся, борода з проділом). Вченого зображено зосередженим, заглибленим у свої думки, з характерним для напруженої інтелектуальної праці відстороненим від усього суєтного поглядом і жестом втомлених рук. Таке образно-композиційне вирішення постаті Д. Менделєєва сприяє її гармонійному зв’язку з атмосферою сучасного гамірливого студентського життя і водночас зберігає історичну дистанцію.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва