Максимович Михайло Олександрович
(1804 — 1873) — український вчений-природознавець, історик, філолог, фольклорист і етнограф.
Народився на Черкащині у сім`ї дворянина. З липня 1834 — перший ректор (до грудня 1835), професор російської словесності Київського університету. З 1843 брав активну участь у роботі Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. Жив на Печерську в будинку Кортова, де до 1842 містився університет, на вулиці Стрілецькій у будинку Ю. Ботвиновського і з 1835 у Катериничевому будинку на вулиці Микільській (тепер Січневого повстання). У 1840 — 1841 видав дві книги альманаху «Киевлянин», де вмістив також власні розвідки з історії Києва. У 1871 громадськістю Києва було урочисто відзначено 50-річчя наукової і літературної діяльності Михайла Максимовича (за його участю). Того ж року видав у Петербурзі «Листи про Київ і спогади про Тавриду». Востаннє відвідав Київ у вересні 1872. На головному корпусі Київського університету встановлено меморіальну дошку вченому. 1961 року у Києві на його честь названо вулицю.
Був обраний почесним членом Київського, Московського та Новоросійського університетів. Автор багатьох книг з ботаніки. Ініціатор та засновник багатьох видань у Києві і Москві. Упорядник збірок українських пісень.
