Лядські ворота

Найдавніші літописні повідомлення про Лядські ворота відносяться до 1151 р. і повязані з описом усібної боротьби за Київ між військами київського князя Ізяслава Мстиславича та дружиною Юрія Володимировича Долгорукого, де детально розповідається про розташування навколо окремих військових підрозділів князів.

Ефективність оборонних споруд стародавнього Києва та доцільність їх розташування за топографічними особливостями було доведено у ХVІІ ст., коли після приєднання міста до Російської держави почали будувати фортецю. Російські військові інженери використали оборонні вали часів Київської Русі, які були відновлені та досипані. Саме на місці Лядських воріт були збудовані так звані Печерські ворота фортеці. Вони, як і Лядські, були деревяними, що добре видно на одному з найстаріших планів Києва 1695 р. У 50-х роках ХVІІІ ст. вони були замінені новими, побудованими з цегли.

Під час охоронних дослідницьких робіт при реконструкції площі Жовтневої Революції (нині - Майдан Незалежності), археологічна експедиція Інституту археології НАН України виявила залишки деревяної нижньої частини Печерських воріт ХVІІ ст. - досить міцну деревяну споруду довжиною біля 30 м, розвернену фасадом до Хрещатика. Але особливу увагу дослідники приділили залишкам земляного валу, який був помітний з обох боків у розрізі Печерських воріт. Було виявлено, що вал завширшки 35 м, зроблений на основі прямокутних деревяних зрубів розмірами 33,1 м. Археологи простежили залишки 9 таких клітей-зрубів, зроблених з деревяних кантованих брусків, розташованих поперек насипу. Ці елементи нижньої частини валу біля Печерських воріт ХVІІ-ХVІІІ ст. мали повну подібність до конструкції валу ХІ ст. біля Золотих воріт, тобто його нижня частина була споруджена в часи Київської Русі. Дослідники встановили незаперечний факт, що досліджені ними залишки оборонних споруд у нижній частині представляють відрізки єдиної системи оборонної лінії стародавнього Києва, спорудженої під час княжіння Ярослава Мудрого у 30-ті рр. ХІ ст.

Оборонний вал, що починався біля Золотих воріт, продовжувався на схід уздовж сучасної вул. Прорізної та трохи вище неї до перетину з вул.Б.Грінченка, роблячи поворот до сучасного Майдану Незалежності, де і повинні були знаходитись Лядські ворота. Дослідникам вдалося з'ясувати, що фундаменти Печерських воріт були закладені вище основи стародавнього валу на 3 м. Під ними був виявлений стародавній засипаний проїзд завширшки 4,2 м, стінки якого були обличковані міцними деревяними брусами, покладеними один на другий. Це є все, що залишилось від Лядських воріт ХІ-ХІІІ ст. Але ці неефектні на перший погляд залишки представляють значну історичну цінність.

Дослідження археологами залишків Лядських воріт супроводжувалось іншими відкриттями цього найважливішого для Києва вузла оборонних споруд. З боку Хрещатика вдалося виявити оборонний рів глибиною до 5 м, схили якого мали кут у 60 градусів. З боку міста на площі, прилеглій до Лядських воріт, були досліджені залишки декількох давньоруських жител, а також піч виробничого призначення, що розташовувались на березі давнього струмка, який протікав на місці сучасного провулка Т. Шевченка. Цікавим було і те, що вдалося встановити ту частину цього струмка перед міським валом, яка була взята у своєрідний короб з деревяних дошок. Він проходив під основою оборонного валу, упереджуючи загрозу розмивання. Це одна з найдавніших гідротехнічних споруд Києва, що забезпечувала осушування та зберігання оборонних споруд від паводків.

Крім відкриття точного місця розташування Лядських воріт, констатування їх будівництва одночасно з "Градом Ярослава" ці археологічні дослідження відзначені і першою спробою в Києві і в Україні консервації виявлених деревяних споруд на місці знахідки та постійної музеєфікації їх залишків.

На відміну від сумної долі руйнування деревяних будівель, виявлених археологами під час будівництва метро на Контрактовій площі, цей археологічний обєкт значної історичної ваги був збережений. У підземному переході був зроблений музей, але з часом його закрили.

Дискусійним було не тільки питання місця розташування (окремі дослідники вважали, що ворота знаходилися трохи вище по схилу гори), але й походження назви Лядських воріт. Ще у ХІХ ст. дослідники історії Києва повязували походження цієї назви з "ляхами"-поляками, які ніби то жили біля них в часи Київської Русі. Але цікаве пояснення висунув П.О. Юрченко ще в позаминулому столітті. На його думку, назва повязана з такими словами, як "ляда", "лядина", що означали розчищені від кущів та дерев площі. Деревяна кришка льоху до сьогодення в українській мові має назву "ляда". Отже назва Лядських воріт повязана з розчищенням лісовини у Хрещатицькій долині та побудовою до цієї низини міцної деревяної брами, що мала надійно захищати з цього боку вхід до міста. Це пояснення назви Лядських воріт прийнято зараз всіма сучасними дослідниками історії Києва.

У 2001 році проведено реконструкцію Майдану Незалежності та споруджено пам`ятник на честь 10-річчя незалежності України. В ході цієї реконструкції справжні рештки воріт було частково пошкоджено під час риття котловану для ТРК «Глобус», а потім законсервовано. На їхньому місці на поверхні було зведено «муляж» Печерських воріт, які мають вигляд токої собі «тріумфальної арки», а увінчує їх фігура Архангела Михаїла - небесного покровителя міста. Проте, споруда виявилася незграбною і абсолютно не вписується в архітектуру площі.

У планах сьогоднішньої влади міста нова реконструкція центральної площі столиці, у ході якої, зокрема, хочуть прибрати муляж воріт, натомість відкрити автентичні залишки і зробити навколо них оглядовий музейний майданчик.


Джерела

http://archaeology.kiev.ua/journal/050901/sagaydak_chernyakov.htm


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва