Ланцюговий міст

Миколаївський Ланцюговий міст (міст Миколи Ⅰ) – перший капітальний міст через Дніпро (тепер не існує, знаходився трохи нижче за течією від теперішнього мосту Метро). Попередні мости були наплавними.

Запропонований англійським архітектором і мостобудівником Чарльзом де Віньолем (Charles Blacker Vignoles [1] [1]) проект будівництва київського моста ще в середині 40-х років був уважно вивчений і скоригований російськими фахівцями за участі інженерів Мельникова і Кербедза (автора мостів через Неву).

Після того як план спорудження був затверджений імператором Миколою І, 30 серпня 1848 р. відбулася закладка мосту в районі впадання річки Чорторий у русло Дніпра, саме навпроти Аскольдової могили, де за розрахунками інженерів було міцне дно і стриманий плин ріки. Міст було збудовано протягом 1848-1853 років під керівництвом Чарльза де Віньоля. За 5 років на будівництва мосту було витрачено 2,35 мільйони карбованців. Всі металеві частини були виготовлені в місті Бірмінгем, на 16 пароплавах доставлені в Одесу, звідки чумаки на волах перевезли все до Києва [1]. При будівництві мосту для кожного бика (мостової опори) робилася спеціальна вигородка посеред русла ріки, з якої викачувалася вода, потім на палях споруджували гранітний підмурок, а на ньому – струнку цегляну арку з київської цегли з двома готичними вежами по боках. Таких арок було п’ять, і по обидва боки від них простягалися потужні нерозрізні ланцюги, що утримували мостові прогони. Кожна ланка ланцюгу важила 192 кг. По краях мосту були прокладені тротуари, облямовані красивими чавунними поручнями з чавунними ліхтарями. Довжина склала 777,5 м, ширина – 16 м, вага – 1600 тон. Міст виявився настільки міцним, що міг витримувати навантаження в три пуди на кожен квадратний фут, чи 310 тисяч пудів на всю споруду.

Відкриття моста співпало з датою освячення пам’ятника князю Володимиру і відбулось 27 вересня 1853 р. Постійний рух було відкрито лише в 1855 році. За наказом імператора Олександра ІІ, Ланцюговий міст назвали Миколаївським. Продовженням моста були дерев’яні мости (дивись Русанівський міст) через лівобережну заплаву і протоку до Микільської слобідки. У 1867 р. біля підошви моста було збудовано каплицю Св. Миколи Чудотворця.

Щоб утримувати споруду в належному стані Міська Дума встановила мита за переведення через міст корови – 6 коп., коня – 9 коп., автомобіля – 15 коп.

Міст мав розвідну секцію для пропуску щоглових суден і пароплавів, що працювала за принципом “поворотного кола” і приводилася в рух зусиллями чотирьох чоловік. У 1900 р. відбулася капітальна перебудова моста: його значно підняли, поглибили фарватер, труби всіх пароплавів почали опускати, тому необхідність у розвідній частині відпала. З того часу міст висів на ланцюгах, а раніше “лежав”.

У 1912 році в Передмостову слобідку, і далі в Дарницю проклали лінію трамвая, що сприяло активному просуванню Києва на лівобережжя Дніпра.

Миколаївський Ланцюговий міст виконував і специфічну прикордонну функцію. Поруч з ним знаходився вартовий будинок “для огляду паспортів в осіб, що в’їжджали в місто”. Уночі рух по мосту не заборонявся, але обмежувалося регламентом, установленим для усіх великих мостових переходів Росії. Зокрема, дозволялось пропускати знатних людей і їх слуг лише з ліхтарями.

У липні 1920 р. польські війська при відступі з Києва висадили в повітря один з прольотів мосту, а розірвані ланцюги потягнули за собою усю споруду. У 1925 році його підпори було використано при спорудженні (за участю академіка Є. О. Патона) моста ім. Є. Бош. На початку Великої Вітчизняної війни Ланцюговий міст було остаточно зруйновано.

Додаткова інформація

  • В 1854 році срібну модель моста виставили в Лондоні, у Кришталевому палаці архітектора Пекстона. Дослідники вважають, що саме ця модель послужила прообразом до будівництва Бруклінського мосту, зведеного на Іст-Рівер у 1883 році в Нью-Йорку.[1]
  • Залишок гранітних брил від підпор мосту пішов на будівництво постаменту пам’ятника Богдану Хмельницькому.

Джерела

  • Александр Анисимов. Киев и киевляне… Киев: «Курчъ», 2002.
  • М. О. Рибаков. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. Київ: «КИЙ», 1997
  • "Спутник по г. Киеву С.М. Богуславского", Киев-1913
  • "Листівки" Склад листівок А. Ріхтера, Київ


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва