Косіор Станіслав Вікентійович

Косіор Станіслав Вікентійович (1889–1939) – більшовицький партійний і радянський державний діяч. З 1907 – учасник більшовицького руху в Донбасі, на Дону, в Катеринославській губ., у Харкові, Полтаві, 1914–1915 – в Києві, 1915 – в Москві, де був заарештований і засланий на три роки в Іркутську губ. З березня 1917 р. на партійній роботі у Петрограді. Учасник встановлення радянської влади в Україні. У березні–квітні 1918 р. – секретар у справах фінансів Народного Секретаріату України, у жовтні 1918 р. – лютому 1919 – секретар Київського обласного підпільного комітету КП(б)У, одним з організаторів якого він був. Пізніше обіймав керівні партійні посади в Україні та Росії. З 1928 р. – генеральний, 1934–1938 р. – перший секретар ЦК КП(б)У. Безпосередній організатор і виконавець політики духовного і фізичного геноциду українського народу, один з організаторів голодомору 1932–1933 рр. в Україні. 1938 звільнений з посад, заарештований за звинуваченням у приналежності до Польської військової організації, розстріляний.

В сквері на вул. Артема з 1970 по 2008 роки розташовувався пам’ятник С. Косіору.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва