Користувач:Perohanych

Юрій Пероганич (укр.).

Зміст

Контакт

Створені мною сторінки

  1. [[]]

Автобіографічна довідка

За освітою — магістр міжнародного права (ІМВ КНУ ім. Т.Шевченка, 2000), інженер-економіст (КІНГ, 1986), технік-математик-програміст (КТЗТ, 1980). 12 років життя програмував, 10 — розвивав міжнародні відносини на транспорті, 5 — захищаю інтереси бізнесу у відносинах з державою, в тому числі останні два — в якості директора АПІТУ. Маю 3 роки стажу державної служби і 5-й ранг держслужбовця, нагороджений цінним подарунком Голови Верховної Ради Яценюка за захист інтересів підприємців. За підсумками 2008 вибрали «людиною року» серед громадських діячів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Робота в АПІТУ дає змогу спілкуватися з найвідомішими і найвпливовішими в Україні бізнесменами і менеджерами у сфері ІТ, державного управління ІТ, а також з колегами — лобістами інтересів інших сфер бізнесу.

Займався перекладами з англійської на українську — в 1999 переклав Конвенцію про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), у 2006 — Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства. Є автором однієї і співавтором 3-х книг транспортної тематики.

Детальніші біографічні відомості є на сайті openua http://perohanych.openua.net, генеалогія: http://uk.rodovid.org/wk/Запис:203745

Веб проекти

На дозвіллі створив кілька сайтів для неприбуткових організацій:

Подорожі

Займаючися міжнародною співпрацею спочатку на залізниці, потім в експедиторській асоціації та транспортному міністерстві, відвідав, здебільшого у складі делегацій, 30 зарубіжних країн:

Австрію (Відень), Азербайджан (Баку), Бельгію (Брюссель), Білорусь (Берестя, Гомель, Мінськ), Болгарію (Каварна, Русе, Софія), Великобританію (Единбург, Лондон)[1], Грецію (Атени, Тесалоніки), Грузію (Піцунда, Сухумі), Ізраїль (Єрусалим, Тель-Авів), Іран (Тегеран), Італію (Венеція, Трієст), Казахстан (Алмати, Астана), Кубу (Гавана), Латвію (Вентспілс, Рига, Юрмала), Литву (Вільнюс, Йоудкранте, Паланга), Мальту, Молдову (Кишинеу), Монголію (Улан-Батор), Німеччину (Мюнхен, Франкфурт на Майні), Польщу (Варшава, Краків, Миколайки на Мазурах, Перемишль), Росію (Владикавказ, Вороніж, Іркутськ, Пенза, Петербург, Москва, Кисловодськ, П'ятигорськ, Терскол, Теберда), Румунію (Бухарест, Клуж-Напока, Марамореш, Яси), Словаччину (Братислава, Попрад Татри, Штрба), Тайвань (Тайпей, Каосюн), Туреччину (Анкара, Кемер, Стамбул), Угорщину (Будапешт), Францію (Париж), Хорватію (Загреб), Чехію (Карлові Вари, Прага), Швейцарію (Берн, Женева, Сарганс, Цюрих).

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва