Київські гори

Київські гори - використовувана в публіцистиці та літературі назва пагорбів та височин у районі Києва.

Київ розташований у межах трьох орографічних областей: Придніпровської височини, Поліської та Придніпровської низовин. Найвищі позначки зафіксовано у центральній і південно-західній частинах міста (в межах Придніпровської височини, а саме — Київського плато).

Найвищою з Київських гір є височина, яку називають тотожно назві місцевості - Печерськ. Однак, через велику площу слово «гора» тут не прижилося. Натомість у науковій літературі вживають словосполучення «Печерське підняття» або «Печерські пагорби». Найбільш піднята місцевість цієї височини розташована на Липках (точніше — в районі вулиці Шовковичної),— Левашовська гора (названа на честь генерал-губернатора В.В.Левашова). Максимальна висота тут — 196,8 метри над рівнем моря. Таку саму позначку має й невеличкий клаптик землі поряд зі станцією метро «Арсенальна». Дещо менші позначки майданчика перед будівлею Верховної Ради — 195 метрів. Умовними межами цієї височини є з заходу вул.Хрещатик, зі сходу - вул.Старонаводницька та з півдня - непарна сторона бульвару Лесі Українки.

Оскільки абсолютні позначки рівня води у Дніпрі становлять близько 91,5 метра над рівнем моря, можна вважати, що ця територія височіє над рікою на 100 метрів.

Дещо на південь і вниз за течією Дніпра лежить Бусова гора або Бусовиця. Нині там ботанічний сад Національної академії наук України. Найвища точка гори (188,8 метра) — на південний схід від входу в ботанічний сад. Крім Бусового поля на півночі цієї горі ще лежить місцевість Звіринець, яка є більш відомою, а тому іноді всю цю місцевість називають «Звіринцем». Умовними межами цієї височини з півночі є бульвар Дружби народів, з заходу - вул.Кіквідзе, з півдня - Залізничне шосе.

До «Печерських пагорбів» прилягає Черепанова гора(184,9 метра), що розташована між вулицями Анрі Барбюса, Госпітальною та Лабораторним провулком. На ній зведено Госпітальні укріплення Київської фортеці та Військовий госпіталь, у північно-західного підніжжя гори - НСК «Олімпійський».

Практично така сама заввишки (187,7 метра) Старокиївська гора, а точніше — її північно-східна частина — Михайлівська гора. На ній у одинадцятому столітті було збудовано і порівняно недавно відтворено Михайлівський Золотоверхий монастир та укріплення міста Ізяслава. Східне підвищення цієї гори — знаменита Володимирська гірка, на схилі якої зведено пам’ятник князеві Володимиру.

Трохи нижча (185,1 метра) північна частина Старокиївської гориДитинець. Там розташовано Національний музей історії України, розташований на місці «Града Кия».

За Андріївським узвозом — відріг Старокиївської: Андріївська гора (167,7 метра заввишки). Колись вона сполучалася із Замковою, та Андріївський узвіз їх розділив. Нинішня назва «Андріївська» остаточно закріпилася за горою після спорудження на ній у 1749-1754 роках Андріївської церкви. Трохи нижче від замку Річарда можна побачити пагорб, це - Уздихальниця. Власне це не гора, а частина Андріївської гори (так як Володимирська гірка - частина Михайлівської гори), проте, деякі дослідники схильні виокремлювати її в окрему гору. Піднятися на неї можна дерев’яними східцями з Андріївського узвозу. Саме звідти відкривається чудовий краєвид на Поділ і Дніпро.

На захід від Дитинця — між Дегтярами і Гончарами — гора Дитинка, яку ще іноді називають Киїнкою, Киянкою, Клинцем.

Височенька (до 193,5 метра) й місцина, прилегла до Старокиївської гори з півдня. Нині на ній Софійський майдан, вулиці Ярославів Валта Рейтарська.

На північний захід від Старокиївської розташована Замкова гора, вона ж — Киселівка, Флорівська. Найвища точка має позначку 169,1 метра. Вона трохи видовжена, з улоговинкою. Найзручніше підніматися на неї з Андріївського узвозу (щоправда, металеві східці не надто зручні, а подекуди вони в аварійному стані). Є й другий шлях — з Флорівської вулиці.

Порівняно неподалік ЗамковоїЩекавиця або Олегова гора (максимальна висота — 172,2 метра). Між цими двому горами пролягає долина річки Глибочиці, на місці якої зараз вулиці Верхній Вал та Нижній Вал. На гору можна зійти з Олегівської або Лук`янівська вулиць. На її вершині облаштовано Подільську радіовежу.

За півкілометра на північний захід від Щекавиці височить Юрковиця (Юрковець, Юрківка) або Хоревиця. Її висота — 173,5 метра. Дістатися туди можна з вулиці Нижньоюрківської або з Татарки.

Досить висока місцина на заході від згаданих гір. Зокрема, обабіч вулиці Артема розташована Кудрявська гора або Кудрявець. Найбільшої висоти (173,7 метра) вона сягає у кварталі між вулицями Артема, Тургенєвською та Гоголівською.

Ще далі на захід — Кирилівська гора. Найвища її точка (185,5 метра) в середині парку, за кілометр на північ від телевізійної вежі.

Досить високі Вітряні гори. Найвища їхня точка — 174,4 метра — за 300 метрів південніше від проспекту Правди (Мостицький масив).

Маловідома так звана Вовча гора, що на Нивках. Максимальної висоти (185,2 метра) вона сягає за кілометр на північ від станції метро «Нивки» (точніше — біля вулиці Черняховського).

Ще вища (до 193,2 метра) територія Микільської Борщагівки. Проте термін «гора» тут не зовсім доречний, адже вся місцина піднята. Це підвищення, що тягнеться з Вітряних гір, слугує вододілом між притоками Дніпра (Сирець, Либідь) та Ірпеня (Горенка, Нивка).

Найвища точка (до 193,7 метра) Батиєвої гори лежить трохи південніше від вулиці Волгоградської.

Майже на 195 метрів над рівнем моря вивищується земна поверхня на території Національного аграрного університету в Голосіївському лісі. Проте й тут означення «гора» не знайдеш, бо прилегла місцевість не набагато нижча — майже 180 метрів.

Інші київські гори дещо менші. Скажімо, Багринова гора, що поряд із проспектом Науки, має висоту до 170 метрів. Найвища її ділянка лежить неподалік перехрестя проспекту з вулицею Лисогірською. До слова, метеорологічну станцію «Київ» також інколи називають «Багринова гора».

Між Багриновою горою і Дніпром розташована Лиса гора (156,6 метра). Піднятися на неї можна з Лисогірської вулиці. Хоча гора називається Лисою, практично вся вона вкрита дубами, грабом... З огляду на природну цінність Лиса гора має статус регіонального ландшафтного парку. А ще там розташовано захисні укріплення — так званий Лисогірський форт. Крім цієї гори, назву «Лиса» давали й іншим київським горам (про це докладніше - у статті Лиса гора).

Досить відома й Байкова гора. Її висота практично така сама, що й у Лисої — 152,6 метра. А знана вона тому, що на ній розташоване кладовище. Назва гори пов’язана з прізвищем генерала Байкова — учасника Вітчизняної війни 1812 року, котрому належала ця ділянка землі і хутір на ній.

Біля Бусовиці, а саме посеред трикутника, що утворюють вулиця Кіквідзе, Залізничне шосе й бульвар Дружби народів, лежить Чорна гора (142,5 метра заввишки). Є й Чорногірська вулиця.

Такими є основні київські гори. Дехто з дослідників вирізняє більшу їх кількість, дає альтернативні назви тощо.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва