Київський військовий інститут управління і зв’язку

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «КПІ» (ВІТІ НТУУ «КПІ») створено у 2001 році на базі Київського військового інституту управління та зв’язку та Військового інституту Національного технічного університету України «КПІ».

Днем заснування інституту вважається 1 березня 1919 року, коли за наказом Головного штабу Республіки № 220 у Москві був затверджений штат командного складу курсів. 1 травня 1920 року курси прибули до Харкова, а потім були передислоковані до Києва і розмістились на території колишнього юнкерського Костянтинівського училища.

1 листопада 1924 року школу перейменовано в Київську школу зв’язку, а з 6 травня 1937 року перейменовано в Київське військове училище зв’язку імені М.І.Калініна. 28 лютого 1944 року з нагоди 25-ї річниці з дня заснування і за видатні успіхи в справі підготовки офіцерських кадрів для частин зв’язку та бойові заслуги перед Вітчизною училище нагороджено Орденом Червоного Прапора. 22 лютого 1968 року за великі заслуги у підготовці кадрів Збройних Сил училище нагороджено другим Орденом Червоного Прапора;

19 серпня 1992 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України, було створено Київський військовий інститут управління та зв’язку на базі Київського вищого військового двічі орденів Червоного Прапора інженерного училища зв’язку та Київського вищого інженерного радіо-технічного училища ППО імені Покришкіна;

1 липня 1999 року, відповідно до спільного наказу Міністра оборони України та Міністра освіти України, створено Військовий інститут Національного технічного університету України «КПІ»;

23 березня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України створено Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «КПІ».

6 червня 2007 року постановою Кабінету Міністрів України № 800 Полтавський військовий інститут зв’язку було реорганізовано у факультет Засобів військового зв’язку ВІТІ НТУУ «КПІ».


Починаючи з 1937 року, а саме зі створення Київського військового училища зв’язку імені М.І.Калініна, інститут очолювали: генерал-майор Афанасьєв О.В.(1938-1941), полковник Полянський Є.Є. (1942-1945), генерал-лейтенант Мірошніков П.Д. (1945-1946) генерал-лейтенант Буров І.І. (1947-1953), генерал-майор Макаров М.О. (1953-1957), генерал-майор Омельчук Ф.Є. (1957-1959), генерал-лейтенант Бортнік А.П. (1959-1962), генерал-майор Тюльга І.Н. (1962-1973), генерал-лейтенант Пилипенко М.К. (1973-1988), генерал - майор Федоров А.Г. (1989-1992), полковник Панасік К.В. (1992), генерал-майор Гончар М.В. (1992-1997), генерал-майор Глуцький В.І. (1997-2001), полковник Тетерятник В.Д. (2001-2004), генерал-майор Міночкін А.І. (з 2004 р. по теперішній час).

Вихованці навчального закладу були удостоєні почесних звань: Героя Радянського Союзу — Корнєєв Г.І., Проценко С.Ф., Стрілець П.Є. (назавжди зарахований до списку особового складу), Якушев А.І. Героя Соціалістичної праці — Костіков А.Г., Бойко П.О. Повним кавалером орденів Слави став Литвиненко М.Е. Більше як 80 випускникам присвоєні військові звання генералів, у тому числі двом — генералів армії, трьом — генерал-полковників.

4 травня 1995 року на території інституту, на Алеї Героїв була відкрита стела на честь майже 2000 випускників, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Автор проекту – полковник у відставці П. А. Усiк.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва