Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Організований 29 вересня 1926 року за постановою ВУЦИК та РНК УРСР на території Києво-Печерської Лаври (яка відповідно з цього моменту була закрита). У заповіднику, площа якого складає 28 га, понад 80 споруд, 37 з яких є архітектурними пам`ятками ХІ-ХІХ ст., зокрема: Успенський собор, Троїцька Надбрамна церква, Всіхсвятська церква, Велика Дзвіниця, Трапезна Палата, Лаврська друкарня, Ковнірівський корпус та багато інших (докладніше - див. в статті Києво-Печерська Лавра та інших статтях, розміщених в однойменній категорії).

Після відновлення діяльності монастиря, йому було повернуто у 1988 році територію Дальніх печер, а у 1990 - Ближніх печер і колишнього Гостинного двору. Тому у експозиції заповідника залишилися споруди лише Верхньої Лаври.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва