Києво-Печерська Лавра

2009 рік. Сніг над Лаврою

Православний монастир, заснований 1051 року монахами Антонієм та Феодосієм в печерах (див. Печери Києво-Печерської Лаври) біля літньої князівської резиденції Берестове поруч з Києвом. У ХІ сторіччі монастир стає центром поширення й утвердження християнства у Київській Русі.

У ХІІ сторіччі монастир отримав статус «лаври» - головного великого монастиря. У XVIII сторіччі Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належало 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл та хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, 2 паперові фабрики, 11 цегляних заводи, 6 гут (скляних заводів), понад 160 винокурень, стільки ж млинів, близько 200 шинків, 2 кінських заводи. Крім того Лаврі були підпорядковані кілька дрібних монастирів та так звані пустині (Китаївська, Голосіївська, Преображенська) з їхніми угіддями та кріпаками в Україні, Росії та Білорусі. У 1786 році указом Катерини ІІ майно всіх монастирів в Україні перейшло до казни.

У свій час Лавра відігравала важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літопису та житійної літератури. Тут перекладалися на церковнослов`янську мову та переписувалися твори іноземних авторів. В Лаврі працювали літописці Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ сторіччі тут був складений «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело з історії Київської Русі. У XVI-XVII сторіччях Лавра - один з центрів боротьби проти окатоличування українського народу та проти уніатства.

У 1615 році засновано друкарню Києво-Печерської Лаври, 1631 року відкрито школу (засновник - Петро Могила), що сприяло поширенню освіти в Україні. В них працювали видатні діячі української культури та освіти П.Беринда, А.Кальнофойський, З.Копистенський, І.Гізель та інші, відомі українські майстри гравюри О. і Л.Тарасевичі, І.Щирський, І.Мігура, Ілія, А.Казачковський, Г.Левицький, художники Аліпій, І.Максимович, І.Їжакевич.

Лавра здійснювала широкі будівельні роботи ще з ХІ сторіччя (Успенський собор, Троїцька Надбрамна церква). Наприкінці ХІІ сторіччя навколо Лаври було зведено оборонні стіни (1240 року зруйновані татаро-монгольськими ордами). У 1698-1701 роках паралельно ним було споруджено нові фортечні стіни з бійницями та вежами. У XVII-XVIII сторіччях збудовані Всіхсвятська церква над Економічними воротами, ансамблі Ближніх та Дальніх печер, келії соборних старців, клирошан, будинки Лаврської економії, друкарні та інші. У 1731-1744 роках споруджено Велику Лаврську Дзвіницю (висота - 96 метрів). У першй половині ХІХ сторіччя збудовано кілька будівель у стилі класицизму. До кінця ХІХ сторіччя в Лаврі склався архітектурний ансамбль, який увібрав в себе кращі традиції давньоруської та української архітектури. Високого розвитку в Лаврі досягли образотворче та ювелірне мистецтво. У 70-х роках ХІ сторіччя засновано Лаврську іконописну майстерню та мозаїчну майстерню.

На території Лаври поховано низку видатних релігійних, військових та державних діячів, митців (докладніше див. Некрополь Києво-Печерської Лаври).

За постановою Уряду УРСР 1926 року територія Лаври була оголошена історико-культурним заповідником. У 1988 році, на честь 1000-ліття Хрещення Русі, частину території заповідника було повернуто церкві. Після майже двадцять років відновлення монастирського життя Лавра займає зараз всю територію Ближніх та Дальніх печер, а також використовує для богослужінь Трапезну палату з церквою, а для визначних подій - Успенський собор.

Cхематичний план території

План території

На малюнку - схематичний план території Києво-Печерської Лаври:

  1. Успенський собор,
  2. Велика Лаврська Дзвіниця,
  3. Троїцька Надбрамна церква над Святими воротами,
  4. Микільська церква лікарняного монастиря,
  5. Келії соборних старців XVII-XVIII ст.,
  6. Келії соборних старців XVIII ст.,
  7. Корпус крилошан,
  8. Всіхсвятська церква над Економічними воротами,
  9. Економічний корпус,
  10. Ковнірівський корпус,
  11. Будинок друкарні Києво-Печерської Лаври,
  12. Соборна площа, сквер з ківорієм та залишкі фундаментів трапезної палати ХІ ст.,
  13. БудинокЛаврської іконописної майстерні,
  14. Трапезна Палата з церквою преподобних Антонія та Феодосія Печерських,
  15. Церква Благовіщення Богородиці при Митрополичих покоях,
  16. Митрополичі покої,
  17. Будинок намісника Лаври,
  18. Бібліотека Флавіана,
  19. Башта Івана Кушника,
  20. Малярна башта,
  21. Онуфріївська башта-церква,
  22. Церква Спаса на Берестові,
  23. Південні (Печерські) ворота,
  24. Крита галерея між Південними воротами та ансамблем Ближніх печер,
  25. Дзвіниця на Ближніх печерах,
  26. Братський корпус з церквою Всіх преподобних Печерських і трапезною,
  27. Хрестовоздвиженська церква,
  28. Галерея над входом до Ближніх печер,
  29. Будинок наглядача Ближніх печер,
  30. Церква «Життєдайне джерело»,
  31. Каплиця над джерелом Антонія,
  32. Каплиця над джерелом Феодосія,
  33. Крита галерея, що з`єднує ансамблі Ближніх та Дальніх печер,
  34. Підпірна стіна,
  35. Аннозачатіївська церква,
  36. Східний вихід з Дальніх печер,
  37. Крита галерея, що веде з виходу печер на площу,
  38. Церква Різдва Богородиці і аркада-галерея підпірної стіни,
  39. Фортечні мури,
  40. Дзвіниця на Дальніх печерах,
  41. Будинок наглядача Дальніх печер - тепер Митрополія Української православної церкви,
  42. Братські корпуси,
  43. Духовна академія і семінарія Української православної церкви,
  44. Прес-центр УПЦ,
  45. Колишній Гостинний двір,
  46. Колишня лаврська лікарня для мирян,
  47. Годинникова (Південна) башта.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва