Кадетський корпус

Київський Володимирський кадетський корпус був заснований імператором Миколою І 1846 року. Кошти на його будівництво зібрали дворяни Київської, Волинської, Подільської, Херсонської та Таврійської губерній. Тоді ж народилася й назва корпусу - «Володимирський» на честь новонародженого онука імператора - великого князя Володимира Олександровича.

Місце для будівництва також обрав сам імператор - на околиці міста, в Шулявському гаю, який з того часу отримав нову назву - «Кадетський». Перших своїх вихованців Корпус прийняв 1852 року. У 1852-1857 роках він розміщувався у приміщенні, де пізніше була Перша гімназія, а у 1857 році Корпус переїхав у власне приміщення на Кадетському шосе (нині - Повітрофлотський проспект, 6), збудоване за проектом архітектора І.Штрома (Н-подібна будівля).

В корпусі навчалися діти з дворянських сімей. Серед його випускників були О.Ігнатьєв (1877-1954, син київського генерал-губернатора, військовий, розвідник і автор роману «П’ятдесят років в строю»), С.Остапенко (1881-1937, економіст, голова уряду УНР в 1919 р.), М.Бердяєв (1874-1948, відомий філософ-екзистенціоналіст), М.Духонін (1876-1917, останній головнокомандувач Збройних сил імперії, який відмовився підкоритися більшовикам і почати громадянську війну), О.Тілло (1839-1899, російський географ і картограф) та інші.

У 1918 році заняття у корпусі припинилися, а восени 1919 року вихованців та викладачів, які залишилися, евакуювали в Одесу, більшість з них згодом опинилася в еміграції.

В радянський час будівлі корпусу опинилися у розпорядженні військових. Після Другої світової війни тут розміщувалося командування Київського військового округу, а з 1991 - Міністерство оборони України.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва