Зоологічний музей

Першого травня 1919 року виставковою секцією Губполітпросвіти Київщини з ініціативи академіка АН УРСР М. Ф. Кащенка і д-ра біол. наук. В. О. Караваєва був зареєстрований Зоологічний музей. Він став одним з перших зоологічних центрів у системі Української Академії Наук і склав у майбутньому основу Інституту зоології АН УРСР, а також Зоологічного і Палеонтологічного музеїв при ННПМ НАН України. В перші роки існування музею колекції створювалися в основному за рахунок передачі в музей колекцій приватних осіб і експедиційних виїздів. У 1966 році Зоологічний музей увійшов до складу Центрального науково-природознавчого музею АН УРСР, а роком пізніше, під керівництвом М. М. Щербака, була закінчена повна реконструкція музею і він був відкритий для відвідувачів.

В даний час у музеї експонується близько 5000 екземплярів тварин, які відносяться до 4000 видів, але це усього лише двадцята частина всіх матеріалів які зберігаються в музеї. Експозиція побудована за систематичним планом, у ній освітлені будова і родинні відносини кожної групи тварин, поширення, найбільш важливі представники й охоронний статус видів. У музеї проводиться широка просвітницька робота, стажування на базі музею проходять студенти, аспіранти, наукові співробітники і працівники інших музеїв. Щороку музей відвідує близько 400 тис. відвідувачів, проводиться близько 100 оглядових і тематичних екскурсій.

Спочатку музей розміщувався на бульварі Шевченко, потім - на вул. Терещенківській, і тільки з 1928 р. він знаходиться за своєю сучасною адресою - вул.Б.Хмельницького, 15. Варто сказати, що вже з перших днів свого існування музей розглядався, як одне з головних сховищ зоологічних колекцій України і сюди були передані на збереження збори багатьох суспільних і державних організацій того часу - Українського наукового товариства, Київського орнітологічного товариства, Київської губернської станції захисту рослин, Київського інституту народної освіти. Поповнення на початку йшло і за рахунок переданих багатьма відомими професійними зоологами своїх матеріалів - акад. П.П. Сушкина, акад. І.Г. Підоплічка, член-кореспондента, проф. Е.В. Зверозомб-Зубовського, проф. В.Г.Лебедєва, проф. А.Б.Кістяківського, проф. А.А.Браунера, і багатьох інших. Більш того, і інші зоологи, розуміючи значимість Зоологічного музею, передавали свої колекції у фондові сховища (Мигуненко, І.Г. Гохгут, С.Я.Парамонов, І.І. і І.П. Жихарєви й ін.).

У 1926 р. акад. Н.Ф.Кащенко на посаді директора музею замінив проф. В.А. Караваєв, котрий передав велику колекцію тропічних мурах і метеликів, збори плазунів, птахів і ссавців. З цього ж року Зоологічним музеєм було почате видання наукових збірників - «Збірник праць Зоологічного музею». До 1930 року науковий потенціал музею був вже досить вагомим і це дозволило на його базі (і деяких інших установ Академії наук України) створити Інститут зообіології (нині Інститут зоології ім. И.И. Шмальгаузена), а сам Зоологічний музей став його сектором. Пізніше (у 1935 р.), на його базі було створено ще один музей - Палеозоологічний.

Цей період діяльності музею був досить плідним (у 1934 - 1944 р. керував проф. Н.В.Шарлемань), і до початку 40-х років у його фондових колекціях уже нараховувалося близько 3000 одиниць звірів, 17000 птахів, 6000 земноводних і плазунів, 1500 риб, 4000 молюсків, близько 1 000 000 комах і інших безхребетних. У значній мірі саме вони дозволили співробітникам музею опублікувати ряд великих монографій по окремим групам тварин України - «Мурашки України» (А.В.Караваєв), «Зоогеографія України» (Н.В.Шарлемань), «Птахи УРСР» (Н.В.Шарлемань), «Звірі УРСР» (А.А.Мигулін) та деякі інші.

Разом з тим, період війни 1941 - 1944 років спричинив істотну втрату, тому що багато зборів зробилися непридатним через відсутність належного догляду, а інші - були вивезені німецько-фашистськими військами за межі країни. Пізніше, щоправда, деякі з них вдалось розшукати. Так, у Познані була знайдена і повернута колекція птахів і метеликів, у Кенигсберзі - ще одна частина колекції комах, у Хальсберзі - колекція жуків проф. В.Г.Лєбєдєва.

Післявоєнні роки життя музею (у цей цей час у різні періоди ним керували проф. В.М.Артоболевський, проф. Т.І.Сокур, проф. М.А.Воїнственський) пов’язані з відновленням його експозиційної частини і колекцій. Останні знову використовуються для підготовки й публікації серії робіт з фауни України.

І хоча історія Зоологічного музею не є історією його керівництва, усе-таки треба особливо відзначити, що з приходом у 1963 році його нового керівника, члена-кореспондента М.М. Щербака, у ньому змінилося багато чого. Очоливши спочатку Зоологічний музей як неструктурну лабораторію відділу фауни хребетних, він активно включився у його реконструкцію. Власне кажучи, сучасний вигляд експозицій Зоологічний музей набув завдяки діяльності М.М. Щербака і його «команди» того часу не тільки із самого музею, але і з інших відділів Інституту зоології: проф. В.П. Шарпило, к.б.н. Ю.О. Костюка, к.б.н. Ю.В.Мовчана, к.б.н. В.М. Лоскота, чл.-кор. НАН України В.І.Монченка, докт.біол.наук В.М.Єрмоленка, к.б.н. В.І.Крижанівського і багатьох інших. Бувши зоологом за покликанням, М.М. Щербак не обмежується тільки роботами з покращення експозицій музею, але й організує численні поїздки по Україні і далеко за її межі для створення нових колекцій.

Завдяки цим експедиціям і при його особистій участі, із середини 60-х років фондові колекції планомірно поповнюються великими зборами із Середньої і Центральної Азії, Далекого Сходу, В’єтнаму, інших країн. Це дозволяє видавати численні статті і книги. Багато фундаментальних робіт співробітників музею реалізувалися в численних випусках «Фауни України».

Зараз Зоологічний музей широко відомий не тільки в Україні, але й в усьому світі. Дослідники багатьох країн звертаються з проханнями про можливість вивчати його колекції.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва