Звіринець

Історична місцевість між Печерськом, Видубичами, Теличкою і Чорною Горою. Простягається вздовж бульвару Дружби народів (кінцевої частини), вулиць Бастіонної, Звіринецької, Мічуріна, Старонаводницької. Відома з часів Київської Русі. Назва, ймовірно, походить від місця полювань київ. князів на дикого звіра. На 3. розташовувався Красний двір — одна з резиденцій київ. князів; з 10 ст. існували подібні до лаврських Звіринецькі печери (відкриті у 80-х рр. 19 ст.), в яких діяв печерний монастир (зруйнований 10961097 половцями). Після монголо-тат. навали на 3. виникло однойменне поселення, що належало Видубицькому монастирю. У 1810 закладено Звіринецьку фортецю, з 19 ст. існує Звіринецьке кладовище (в кінці вул. Верхньої). У 1918 внаслідок вибуху на арт. складах більшу частину кол. забудови 3. зруйновано.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва