Друкарня Києво-Печерської Лаври

Друкарня Києво-Печерської лаври.

Друкарня Києво-Печерської Лаври заснована 1615 року Є.Плетенецьким.

Зміст

Історія друкарні

Видавнича діяльність Лаври вирізнялася великим масштабом (лише у другій половині XVII ст. були надруковані великим за тих часів накладом книги 120 найменувань). Перша книга “Часослов” з передмовою З.Копистенського була видана наприкінці 1616 року. У 1624 році вийшли з друку “Псалтир”, згодом польською мовою – “Патерикон” С.Косова (1635) та “Тератургима” А.Кальнофойського. Крім богословських видань, тут друкувалися абетки, календарі, історичні праці, вірши, панегирики, зокрема “Образ добродетелей” (1618) на честь Є.Плетенецького. Друкарня видавала антиуніатську полемічну літературу, яка відіграла значну роль у боротьбі українського народу проти релігійного та національного пригнічення польської шляхти. В 1627 році вийшов друком перший своєрідний енциклопедичний словник, упорядкований вченим і поетом П.Бериндою. 1674 року надруковано київський “Синопсис” – твір, який має величезне значення для дослідження історії суспільно-політичної думки в Україні XVII сторіччя. У Лаврській друкарні працювала ціла плеяда вчених, письменників, граверів, художників, майстрів друкарської справи. Серед них – гравери І., Л. та О.Тарасевичі, Г.Левицький, І.Мігура, вчені та письменники П.Беринда, Л.Зізаній (Тустановський), Т.Земка, Ф.Кизаревич, Т.Вербицький, А.Мітура та інші. Книги вирізнялися гарним шрифтом, високохудожніми заставками і гравюрами. Видання друкарні поширювалися по всій Україні, Білорусі, Росії, західнослов’янських країнах. З 1721 року друкарня видавала виключно релігійну літературу і припинила свою діяльність 1918 року.

Будинок друкарні

Друкарня спочатку розміщувалася у дерев’яному будинку, на місці якого у 1701 році збудували одноповерховий кам’яний. При пожежі 1718 року будинок згорів, у 1721-1722 рр. його відновили, а у 1772-1773 рр. – надбудували другий поверх. Для зміцнення південної стіни будинку було встановлено чотири контрфорси. У 1851-1856 рр. замість дерев’яного другого поверху, що вигорів 1849 року, збудовано кам’яний. Будинок оформлений в стилі українського бароко.

Палітурня та словолитня

У дворі Економічного корпусу неподалік від друкарні в 1757-1770 роках архітектором С.Ковніром зведено кам’яну палітурню, замість старої дерев’яної, що знаходилася на цьому ж місці. За основу композиції будинку взято план традиційної української кам’яниці. Фасад прикрашають лише наріжні пілястри і лучкові перемички над вікнами з маленькими сандриками.

У внутрішньому дворі друкарні розміщено будинок словолитні (зі сходу він примикає до муру, а південний фасад виходить на вулицю, що веде з Верхньої Лаври до Нижньої). Сучасних форм будинок набув після реконструкції та добудови 1856-1862 років. Після чого на першому поверсі розмістилося стереотипне відділення, а на другому – власне словолитня.

Сучасність

В радянський час в будинку колишньої друкарні розміщено Музей книги та друкарства України, який працює тут й нині. З відновленням діяльності у Лаврі православного монастиря, відновлено і видавничу діяльність (видавничі відділи знаходяться у корпусі №39).

Фото

Джерела

  • Енциклопедичний довідник “Київ”. Під ред. А. Кудрицького. – Київ, ГР УРЕ, 1982.
  • Кілессо С.К. Києво-Печерська Лавра. – К.: Техніка, 2003


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва