Довженко Олександр Петрович

Довженко Олександр Петрович (1894–1956) – кінорежисер, письменник, кінодраматург, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939), народний артист РРФСР (з 1950), основоположник української кінематографії. Відзначений Ленінською премією (1959), Державною премією СРСР (1941, 1949). Народився і навчався в Україні. 1926–1928 – режисер і сценарист Одеської кінофабрики, 1929–1941 – Київської кінофабрики ВУФКУ (з 1930 – “Україн-фільм”, з 1939 – Київська кіностудія художніх фільмів, якій 1957 присвоєно ім’я митця). З 1946 працював на кіностудії “Мосфільм”. Зняв фільми “Ягідка кохання” (1926), “Сумка дипкур’єра” (1927), “Звенигора” (1928), режисер і сценарист фільмів “Арсенал” (1929), “Земля” (1930; 1958 на Брюссельському кінофестивалі визнаний одним з 12 найкращих фільмів “усіх часів і народів”), “Іван” (1932), “Аероград” (1935), “Щорс” (1939), зняв документальні фільми “Битва за нашу Радянську Україну” (1943), “Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель” (1944). Автор оповідань, кіноповістей. Серед останніх – “Поема про море” (1956; екранізація Ю. Солнцевої, 1958), “Зачарована Десна” (1957; екранізація 1964). Залишив щоденник, опублікований 1990 р. У 1995 р. встановлено Державну премію України ім. О. Довженка. Мешкав у Києві на вул. вул. Шовковичній, 10. Ім’ям О. Довженка названо вулицю у місті та встановлено пам’ятник.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва