Дмитрівський монастир

Попередник Михайлівського Золотоверхого монастиря на Михайлівській горі. За свідченням літопису, 1051 року старший з синів Ярослава Мудрого Ізяслав (Димитрій) Ярославович закладає великий Дмитрівський монастир з церквою Дмитра Солунського - на честь свого християнського покровителя. Завершується будівництво церкви 1062 року.

Ізяслав Ярославович, ставши великим князем Київським, прагнув прикрасити новозбудовану церкву якомого найкраще, протиставляючи новий монастир раніше виникшему Печерському. Він не шкодував коштів на оздоблення і дослідники вважають, що головна церква монастиря була багато прикрашена фресками і мозаїками, дорогоцінним церковним начінням. Сюди ж до новозбудованого монастиря великий князь переманив настоятеля Печерського монастиря - ігумена Валаама (замість якого печерська братія обрала своїм керівником прп.Феодосія Печерського).

Пізніше, син Ізяслава Ярославовича - Ярополк (Петро) Ізяславович заклав у монастирі другу церкву в ім’я св.апостола Петра. Це сталося орієнтовно 1085 року. Ярополк загинув за два роки після закладки храму і був в ньому похований. Другий син Ізяслава - київський князь Святополк (Дмитро) ІІ Ізяславович будує тут же на Михайлівській горі свій двір і патрональну церкву на честь архістратига Михайла - Михайлівський Золотоверхий собор.

Про точне місцезнаходження Дмитрівського храму між дослідниками точаться суперечки. Так, деяки з них (в т.ч. М.Закревський) вважали її місцем східну частину більш пізнього Михайлівського монастиря, у дворі Михайлівського готельного корпусу, де пізніше, ХХ ст., були найдені залишки давньоруського храму. Проте, на місці знаходження тієї споруди не було знайдено жодних натяків на залишки мозаїчних прикрас храму. Між нинішнім Михайлівським собором і віднайденим давньоруським храмом, трохи на північ від трапезної, у ХІХ ст. віднайдено залишки третього храму - ймовірно на честь св.ап.Петра.

Зважаючи на те, що у розписах нинішнього Михайлівського собору на чільному місці є зображення св.Димитрія Солунського (мозаїка зберіглася, знаходиться у колекції Третьяковської галереї в Москві), на шиферних плитах зображення князів Ярослава Мудрого і Ізяслава Ярославовича з патрональними святими - Георгієм Переможцем та Дмитром Солунським, за відсутності зображень «патронального» святого, є всі підстави вважати Дмитрівським собором ту споруду, що нині має назву Михайлівський Золотоверхий собор, а віднайдений у дворі готельного корпусу храм - Михайлівським.

Аж до руйнації 1240 року у історичних джерелах монастир на Михайлівський горі згадується як «Дмитрівський» і лише ближче до XIV ст. він змінює назву на «Михайлівський». Мабуть через те, що головний храм монастиря (єдиний, що збергіся після руйнації) був переосвячений на честь архистратига Михайла - покровителя Києва. Інші два храми більше з руїн не поставали і були віднайдені при розкопках лище у ХІХ-ХХ ст. Відповідно і Дмитрівський монастир продовжив подальшу свою історію під назвою «Михайлівський Золотоверхий монастир»


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва