Дзвіниця Видубицького монастиря

Вигляд із заходу

Дзвіниця Видубицького монастиря – одна з головних споруд Видубицького Свято-Михайлівського монастиря. Розташована у західній частині монастирського подвір’я. Нижня частина зведена у 1727-1733 рр. коштом гетьмана Данила Апостола, верхній ярус надбудовано 1829—1833 за проектом архітектора А. Меленського, у 1902 р. з заходу прибудовано двоповерховий будинок монастирської ризниці та бібліотеки (архітеткор Є. Єрмаков). Чотириярусна, цегляна, тинькована. У плані квадратна, розчленована двома стінами на три частини, у середній з яких був проїзд, у бічних – службові приміщення та сходи. На другому поверсі містилася церква пророка Даниїла, названа на честь титаря, гетьмана Д. Апостола. На третьому і четвертому поверхах висіли дзвони.

Пластика фасадів нижньої частини дзвіниці є характерною для української архітектури поч. XVIII ст. Вони прикрашені неширокими пілястрами зі спрощеними капітелями тосканського ордера. Поміж пілястрів розташовані плоскі ніші з бароковими лиштвами і трикутними фронтонами. Розвинуті профільовані карнизи відділяють другий ярус від третього і третій від четвертого, восьмигранного у плані. Верхній об’єм з банею та шпилем у формах класицизму за масштабом і формами гармонує з нижніми. Покрівля бані пофарбована у синій колір, на ній в кілька рядів розташовано мідні позолочені зірки.

Джерела

  • Кілессо Т. Видубицький монастир. – К.: Техніка, 1999. – 127 с.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва