Гулевичівна Галшка

Галшка Гулевичівна або Єлизавета Василівна Гулевичівна-Лозчина (бл 1577-03.1642) походила з давнього українського шляхетного роду Гулевичів на Волині. Дід Федір Гулевич з 1540 року був православни єпископом Луцьким під ім’ям Феодосій. Його 5 синів, серед них і батько Галшки Василь Гулевич, обіймали на Волинській землі високі урядові посади хорунжих, підстарост тощо. Галшка - скорочене ім’я від польського Галжбіта, Галжбета, українською - Єлизавета - спершу була одружена з Христофором Потієм, сином берестейського каштеляна Адама Потія, одного з основних фундаторів берестейської унії 1596 року, по унії - митрополит (уніатський) київський Іпатій Потій. Шлюб Галшки й Христофора був недовгим. Овдовівши близько 1606 року Галшка вдруге одружується зі Стефаном Лозкою, підчашим Київським і маршалом Мозирським. Подружжя оселилося в Києві. 15 жовтня 1615 року Галшка внесла до Київських магістратських "городських" книг дарчу, в якій писала: "Я, Галшка Гулевичівна, дружина його милості Стефана Лозки, маршалка Мизорського, з дозволу його милості на все нижченаведене, будучи здорова тілом і розумом, явно і добровільно усвідомлюю цим моїм добровільним листом, що я, живучи постійно в давній святій православній вірі східної церкви і палаючи до неї благочестивою ревністю до поширення слави Божої, з любові і приязні до братів моїх - народу руського і для спасіння душі своєї, з давнього часу умислила Церкві Божій учинити добро..."

Джерела

Хижняк З.І., Маньківський В.К. Історія Києво-Могилянської академії. - Київ, - Видавничий дім "КМ Академія", - 2003.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва