Грушевському Михайлу пам’ятник

Загальний вигляд

Пам’ятник Грушевському М. С. – монумент на честь українського історика і державного діяча Михайла Грушевського. Розташований на розі Володимирської вулиці і бульвара Тараса Шевченка праворуч від Будинку вчителя, перед огорожею колишньої Першої Київської гімназії (тепер один з корпусів Національного університету ім. Т. Шевченка). Вибір місця пам’ятника зумовлений тим, що поряд розташовані споруди, пов’язані з життям та діяльністю М. Грушевського. Зокрема, університет, будинок Педагогічного музею, де 1917–1918 діяли Українська Центральна Рада і українські політичні партії, відбувалися важливі події громадсько-політичного і державного значення доби Української революції, будинки академії наук (№ 54 і 55) та ін. Урочисте відкриття відбулося 1 грудня 1998 р. за участі Президента України та найвищих урядових осіб. Автори – ск. В. Чепелик, арх. М. Кислий, Р. Кухаренко, Ю. Мельничук, інж. М. Печенов. Загальна висота – 4,8 м, скульптури – 3,3 м; діам. постаменту – 3,3 м.

Бронзову постать М. Грушевського, що сидить на лаві, встановлено на круглому постаменті з сірого граніту, який органічно переходить у круглий ступінчастий стилобат з сірого граніту. Не постаменті – стилізований під факсиміле підпис вченого, виконаний накладними бронзовими літерами. Художньо-образна структура пам’ятника поєднує кілька стилістичних рис. Фабульність композиційно-пластичного вирішення пов’язана з традиціями реалістичної скульптури 2-ї пол. ХІХ ст. з її демократичним спрямуванням до жанрового трактування образу людини в повсякденному контексті буття. Автор монументу обрав за образну основу характеристики голови Української Центральної Ради стан внутрішнього заглиблення М. Грушевського в хвилини відпочинку. Аристократично витончено руки, що вільно сперлися на парасольку, підкреслюють внутрішній стан вченого, зображеного в останні роки життя.

Пам’ятник відзначається ретельно опрацьованою портретною характеристикою з усіма тонкощами іконографічних рис. Проте психологізм в ньому не домінує, а лише супроводжує загальну ситуаційність ідейно-пластичного задуму. Демократизації станкової концепції пам’ятника сприяє низький бронзовий плінт скульптури та стилобат. Пам’ятник встановлено на спеціально облаштованому майданчику, благоустрій якого здійснювався одночасно з впорядкуванням та реконструкцією вул. Володимирської, частини бульв. Т. Шевчека і парку ім. Т. Шевченка, що дало змогу створити середовищний містобудівний ансамбль, який органічно поєднав Будинок учителя (колишнє приміщення Української Центральної Ради), корпуси університету та Академії наук. Пам’ятник формує біля Будинку вчителя емоційно насичене поле в якому він домінує як ідейний та композиційно-пластичний центр.

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва