Грушевський Михайло Сергійович

М. С. Грушевський
Могила М. С. Грушевського

Грушевський Михайло Сергійович (18661934) – історик, літературознавець, публіцист, громадський, політичний і державний діяч, акад. ВУАН (з 1923) і АН СРСР (з 1929). Народився в м. Холмі (тепер Республіка Польща). Закінчив Київський університет (1890), професор Львівського університету (1894–1914). Очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, яке набуло значення національної академії наук. Разом з тим, докладав зусиль для розвитку наукового і громадсько-політичного життя в Наддніпрянській Україні, насамперед у Києві, де заснував і був головою Українського наукового товариства, редагував його видання, переніс сюди друкування «Літературно-наукового вістника» тощо. 1914 р. був заарештований у Києві, перебував на засланні в Росії.

З початком Української революції у березні 1917 р. вчений був обраний головою Української Центральної Ради і переїхав до Києва. За гетьмана П. Скоропадського перебував на нелегальному становищі. З 1919 р. – на еміграції. У 1924 р. повернувся в Україну, очолив Історичну секцію і кафедру історії України ВУАН, де створив історичну школу. 1931 р. заарештований за безпідставним звинуваченням у керівництві «Українським національним центром», депортований до Москви, де провів останні роки життя. Помер у Кисловодську, похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Загальне число опублікованих праць М. Грушевського наближається до 2 тис, серед них такі ґрунтовні, як «Історія України-Руси» у 10 т. 13 кн. та «Історія української літератури» у 5 т. Мешкав у Києві на вул. Паньківській, 9.

Ім’ям М. Грушевського названо вулицю у місті. У 1998 р. на розі вулиці Володимирський і бульвару Тараса Шевченка зведено пам’ятник.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва